Народився Тарас Гарбарчук 14 вересня 1995 року в смт Гоща Рівненської області, там і проживав. Дев’ятнадцятирічним юнаком в розквіті сил Тарас Гарбарчук був мобілізований до Збройних Сил України, пізніше направлений в зону АТО. 29 січня 2015 року розпочалися бої за місто Вуглегірськ поблизу Донецька, в яких брала участь 30-а бригада батальйону “Чернігів-1”, в складі якої був і Тарас Гарбарчук.
29 січня 2015 року під час виконання військових обов’язків поблизу міста Вуглегірськ Донецької області старший солдат Гарбарчук Т. А. зник безвісти. Причиною стало потрапляння снаряда в танк та детонація боєкомплекту. У липні експедиція ВГО «Союз. Народна пам’ять» проводила пошук на місці розбитого танку. У результаті експедиції було проведено ідентифікацію тіла загиблого.
За рішенням суду від 10.12.2015 р. Гарбарчука Тараса Анатолійовича оголошено померлим.
Місце поховання: вважається зниклим без вісти.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Т. Гарбарчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
“Коли спомин торкнеться теплим крилом…..”( Сага в світлинах)
Тарас Гарбарчук
Не вірить ненька у смерть сина крізь довгих чотири роки, просить, молить благає:
– Ти прилинь до мене, синку, у сні.. Чуєш, синку?!
– Я чую, мамо.. я не вмер! Я живий! Мамо!… Чуєш? “
– Чую, синку, тож чекаю тебе, щодня, щохвилини… Вірю, надіюсь і молюсь! І свічку ставлю в церкві за твоє здоров”я…
Материнська любов, віра й надія не має часу відліку й кордонів.
Коли від старості вмирають – розумію.
Не розумію, коли гинуть молоді.
Не розумію, як загублену надію
Свою батькам носити в вічній сивині…
Не розумію… Мою душу сльози крають.
Так не повинно бути, Боже! Боже! – Ні!!!
Перепиши будь ласка, Господи, сценарій,
Щоб не було в нім місця проклятій війні!!!
Наталія Кучерук
Увічнено пам’ять героя. Але мати не вірить у загибель сина.
У Гощі, як і в інших нинішніх райцентрах області уже з самого ранку відбулися урочистості з нагоди Дня Державного Прапора України та Дня незалежності. А о 12-й годині на вхідній стіні Гощанської ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито меморіальну дошку на честь захисника України, старшого солдата Тараса Гарбарчука. Трагічна історія його зникнення сталася наприкінці січня 2015 року і ще й досі на устах гощанців. Під час прямого влучання у танк біля Вуглегірська пропав безвісти гощанський юнак Тарас Гарбарчук. За рішенням суду від 10.12.2015 року Гарбарчука Тараса Анатолійовича оголошено померлим.
Під звуки духового оркестру розпочався мітинг. В заході взяли участь батьки героя, керівництво району та селища, представники установ та організацій, оперативного командування «Захід», Рівненського обласного ТЦК СП, учасники АТО-ООС, місцеві військовослужбовці, рідні та друзі, громадськість.
Пе
рш, ніж була відкрита пам’ятна дошка, ведуча заходу, заступник директора місцевої школи з виховної роботи Наталія Смєшкова розповіла короткий життєвий шлях колишнього учня. А класний керівник Тараса Лідія Рокунець пригадала, яким він був учнем. Хлопець запам’ятався їй з добрими голубими очима, що завжди заспокоювали, навіть тоді, коли в класі щось ставалося. Слова співчуття висловив у своєму виступі голова райдержадміністрації Василь Романюк:
– Жодні слова не втішать серце матері за ту скорботу, яку вона відчуває від непоправної втрати – загибелі свого сина. Про смерть краще мовчати, але коли людина віддає життя, захищаючи рідну землю від ворога, не маємо права. Ми повинні на повну силу говорити про подвиг та самопожертву українських воїнів. Тарас – син українського народу. І пам’ять про нього житиме вічно у наших серцях, тому що Герої не вмирають.
Письменник, журналіст, учасник АТО Влад Якушев у своєму виступі підкреслив, що імена наших героїв будуть закарбовані на віки. На відміну від загиблих окупантів, яких хоронять у спільних могилах, а батькам пишуть листи, що їхні діти померли від серцевої недостатності. Тому наш народ не перемогти.
Меморіальну дошку доручено було відкрити учаснику ООС Тарасу Гоменюку. Покладають квіти до пам’ятного знака, сумно дивитися на батьків, які ледь стримують сльози. По закінченню мітингу розмовляємо з мамою Тараса Оксаною Володимирівною. Жінка зізнається, що у них до цих пір разом з чоловіком Анатолієм Миколайовичем десь жевріє надія, що син їх живий. Адже тіло героя так і не знайдено.
Андрій БАБІНЕЦЬ
23 серпня 2020 року за ініціативи Командувача військ оперативного командування “Захід” Героя України, генерала-майора С.Шаптали та в рамках відзначення Дня Державного Прапора України, у Гощанській ЗОШ I-III ступенів відбувся урочистий мітинг, присвячений встановленню флагштоку з Державним Прапором України та відкриттю меморіальної дошки Тарасу Гарбарчуку, випускнику цієї школи, учаснику АТО, який загинув захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Список публікацій
Форманчук О. Пам’ятаймо земляків / О. Форманчук // Рідний край : Гощанська районна газета / районна рада, райдержадміністрація та колектив редакції. – Гоща, 2018. – № 6/10 лют./. – С. 5
Анотація: Загиблих воїнів АТО Гощанського району увіковічили на поштових конвертах
Гарбарчук Тарас Анатолійович // Книга пам’яті загиблих
Пам’ятаймо героїв Гощанщини // Гощанська районна державна адміністрація: сайт
Гарбарчук Тарас Анатолійович //Вікіпедія : вільна енциклопедія
Хроніка мужності…. Битва за Вуглегірськ…. 29-31 січня 2015 року…. // facebook