Олександр народився 19 травня 1982 року в місті Рівне. Навчався у місцевій ЗОШ №24, а згодом разом із сім’єю переїхав на постійне проживання до села М’ятин, де продовжив здобуття середньої освіти. Після її завершення вступив до автотранспортного коледжу.

З 2000 року працював у Рівненському ШЕУ на посаді водія.

Після початку повномасштабного вторгнення Олександр переїхав до Києва, де продовжив трудову діяльність.

У грудні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

31 жовтня 2025 року під час проходження військової служби зупинилося серце Захисника України — Олександра Миколайовича Павлюка. Йому було 43 роки.

Поховали Захисника на рідній землі — у селі М’ятин.

Олександр назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і побратимів як людина з великим серцем, невичерпною життєрадісністю та безмежною любов’ю до своєї Батьківщини. Його щирість, доброта та оптимізм стануть прикладом сили духу для всіх, хто мав честь його знати.

Публікації про Павлюка О.

Плакало небо, плакали люди…

Сьогодні в Бугринській громаді прощалися із Захисником України — Олександром Павлюком. Жителі зустріли Героя, утворивши живий коридор пошани. Біля рідного дому відслужили заупокійну літію, у храмі Святої Параскеви ПЦУ — чин відспівування.

Вічна пам’ять і слава Герою! Щиро співчуваємо рідним і близьким.

Хай Господь укріпить вас у цей тяжкий час, а душа Героя знайде вічний спокій, -йдеться на .фейсбук0сторінці Бугриньської ТГ

ВІДЕО https://www.facebook.com/share/v/16YnMntrT6

Люба Яцик “Вічна пам’ять…хочеться написати більше.. про що кричить душа. Але…страшні часи, страшні…”

Список публікацій

Передчасно помер захисник з Бугринської громади // Сім днів