Стрілець Олександр Анатолійович народився 07.11.1986 року в селищі Оржів Рівненського району Рівненської області у родині Анатолія та Людмили Стрільців.
Навчався Олександр у Оржівській середній школі, яку закінчив у 2004 році. Пізніше навчався в школі міліції в с. Городок, що на Рівненщині.
Працював у відділі міліції в підрозділі «Барс», згодом у Городоцькому виправному центрі №131 наглядачем.
З часом Олександр змінив характер роботи. Займався будівельними роботами, таксував, переганяв автомобілі з-за кордону. Серед захоплень чільне місце у житті Олександра займав футбол. Він із задоволенням відвідував тренування, грав за команду села Грабів – «Оріон».
У 2014 році Олександр хотів йти в АТО, однак доля не пустила. На той час він був вже одружений і в молодого подружжя народилася донечка Юлія.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр став організатором сил оборони, створював блокпости в ДФТГ. Згодом пішов до «Нацгвардії». Пізніше з власної ініціативи перевівся до полку «Азов». Був у найгарячіших точках. Побратими згадують його із захватом і повагою: «Він був справжнім командиром, цінував своїх людей». Його шанували і любили.
Загинув Олександр 31.08.2023 року від осколкового поранення в грудну клітку поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області. Під час виконання бойового завдання з евакуації поранених стався приліт до бліндажу. Він став фатальним для мужнього захисника. 06.09.2024 року Олександра було поховано на кладовищі в рідному Оржеві. В останню путь Героя прийшли провести дуже багато людей. Це велика втрата для родини, друзів, бойових побратимів та України.
Нагороджений посмертно Орденом «За мужність» ІІІ ступеня згідно Указу Президента України від 29.01.2024 року Серія ОК № 080417.
Публікації про Стрільця О.
Пам'яті ОЛЕКСАНДРА СТРІЛЬЦЯ
Проклята куля, війна проклята,
Немає сина, немає брата,
Немає батька, вдова-дружина
І сиротою донька єдина.
Немає сина - голосить мама,
В родини щастя війна украла,
Сивіє тато, тягар на плечі,
Синочку-сину, не добрий вечір.
Не добрий вечір, дощами ранок,
Ти не зустрінеш тепер світанок,
Ти не побачиш заходу сонця,
А хто ж погладить голівку донці?
Хто привітає:"День добрий, мамо",
Тяжко прощатись батькам з синами.
Хто пригорне вже твою дитину,
Порожня хата без тебе, сину.
Сумне подвір'я, болить у грудях,
Як ми без тебе тут жити будем?
Ти не сховався не відвернувся,
Востаннє Воїн в хату вернувся,
Село все вийшло, щоб зустрічати,
Стоїть тут друзів твоїх багато,
Багато смутку, плаче родина,
Тут з ними в горі вся Україна.
Ти від біди її йшов захищати,
Навіки Слава, тобі СОЛДАТЕ!
Автор: Галина Г
Дружина Ірина згадує: “Олександра як надзвичайно доброго, люблячого та уважного чоловіка: «Він завжди був активним по життю».
“Сумна звістка сколихнула громаду про загибель жителя селища Оржів Олександра СТРІЛЬЦЯ, 1986 р.н…. Мужній воїн загинув 31.08.2023 під час бойових завдань поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області.
Справжній солдат- це про нього. Він не був байдужим до своєї важкої чоловічої роботи – захищати рідну землю.
Прощавай..Тебе забрала війна, та клята довжелезна, страшна війна!!!
Прощавай..так багато хочеться сказати, хочеться кричати..
Прощавай Олександре, дякуємо, що захищав нас і Батьківщину. Доземний уклін за мужність і самовідданість!
Вічна і світла пам’ять! Щирі співчуття родині! Слава Герою!” – повідомляє Клеванська територіальна громада
ЯНГОЛИ СПОРТУ
Реквієм за загиблими українськими спортсменами
Війна забирає найкращих. Важкою втратою стала загибель Олександра Стрільця для всієї футбольної родини Рівненського району. Висловлюємо свої глибокі співчуття родині та друзям Олександра. Герої не вмирають!
Список публікацій
На війні загинув Олександр Стрілець із Рівненського району // Район Рівне
На фронті загинули двоє військових з Рівненщини — Назар Абрамчук та Олександр Стрілець // Суспільне Рівне
Під Кремінною загинув український футболіст, який воював у складі “Азову“// Oboz.ua
На фронті загинув військовий з Оржева Олександр Стрілець // Горинь