Олександр народився 3 квітня 1982 року в селі Пашуки. Навчався у Русивельській школі, а відтак уступив до Рівненського професійно-технічного училища, де здобув професію будівельника. Працював у місцевому колгоспі за спеціальністю. Їздив на заробітки за кордон.
У вересні 2022 року Олександр Зарічнюк був призваний на військову службу. Воював у складі десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону, стрілець.
Олександр загинув 22 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.
Вірний військовій присязі до останнього подиху в бою за нашу Батьківщину Герой виявив стійкість і мужність.
Похоронили Героя на місцевому кладовищі.
У загиблого залишилися сестри Жанна та Галина, брат Юрій
Публікації про Зарічнюка О
Олександру було 25 років. Молодий, перспективний, завзятий. Йому б ще жити і жити… Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, рідним і близьким. Невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо і не забудемо. Вічна пам’ять і слава відважному Захисникові! Про зустріч військовослужбовця та похорон повідомимо додатково, – йдеться у повідомленні Гощанської селищної ради.
У СЕЛІ ПАШУКИ ПОХОВАЛИ ВОЇНА ОЛЕКСАНДРА ЗАРІЧНЮКА
Гощанська громада з гірким сумом і болем попрощалася з мужнім захисником Олександром Зарічнюком, який віддав своє життя, оберігаючи рідну землю від московських окупантів. З військовими почестями провели воїна-захисника до місця земного спочинку родина, друзі, мешканці Гощанщини. У знак особливої шани востаннє для Героя прозвучали Державний Гімн України та військовий салют.
Відспівування звершили священнослужителі Української Православної Церкви на чолі з протоієреєм Георгієм Гапончуком- настоятелем місцевого храму Святої великомучениці Параскеви.
Олександр Форманчук
Ще б тобі, Брате, жити й жити,
Кохати, мріять, будувати.
На хліб у землю сіять жито
І лан пшеничний терпеливо доглядати.
Тобі б ще, Брате, йти до храму,
Щоб поруч йшла й та, що кохає.
Тобі б на старість тішить маму
Яка завжди і все прощає...
Тобі б мій, Брате.. А ти вже линеш у свій край,
На кілька років старший мого сина...
Плач, Українонько, ридай
Пливе до дому чорна домовина..
У ній дитина і наш біль, і серце матері, і квіти,
Забрав життя московський звір
Ну як нам після цього жити?
Із ким й який підписувати мир?
Тобі б ще, Брате, жити й жити...
Колись закінчиться й війна.
Як стану в полі сіять жито
Перші зернини буду сіять за Сашка...
Список публікацій
Молодий захисник із Рівненщини загинув на війні // ITV
Рівненщина втратила ще одного Героя: на Донеччині загинув військовий // Рівне 1
Загинув під час бою з окупантами солдат з Рівненщини // Рівне вечірнє