Дмитро Такун народився у Рівному. Спершу навчався у 24, а за тим — у 17 школі. Далі вступив до ДПТНЗ «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» на оператора комп’ютерного набору.

Строкова служба в армії минула в Одесі — Дмитро був зв’язківцем. А коли повернувся додому, почав облаштовувати життя.Дмитро працював продавцем-консультантом у “Епіцентрі”, а коли почалася війна, нікому й слова не сказавши, пішов до військкомату.Тато Дмитра давно помер, тож підтримкою стали мама, бабуся, хрещений Валентин, друзі та кохана дівчина.Про те, що  мобілізований і їде воювати, розповів лише за кілька днів до відправки на війну.Він з перших днів потрапив у справжнє пекло — був під Краматорськом, під Лиманом. Через три тижні відступили в Миколаївку біля Слов’янської ТЕС. А через 3 місяці поїхали на Мар’янський напрямок.

Стрілець-помічник гранатометника, старший солдат 30-річний Дмитро Такун загинув 24 вересня під час бойових дій поблизу села Новомихайлівка Донецької області.

Поховали Героя на кладовищі в с. “Тинне”.

 Рублікації про Такуна Д.
У Рівному попрощалися із загиблим військовим Дмитром Такуном

У Рівному 2 жовтня попрощалися з 30-річним старшим солдатом Дмитром Такуном. Він загинув на Донеччині 24 вересня, під час бойових дій. Прощання з Дмитром Такуном відбулось на майдані Незалежності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Прощаємось з Героєм знову … Стаємо на коліна перед могилами захисників, але ніколи не станемо на коліна перед рашистами! Знову стискається серце, знову біль проймає душу, бо втрачаємо кращих…Прощаємося з тими, про кого друзі та знайомі говорять – найдобріший, найсвітліший і разом з тим найнаполегливіший! Саме таким назавжди в наших серцях залишиться стрілець-помічник гранатометника, старший солдат Дмитро Такун. Він віддав найцінніше, що мав – власне життя за мирне небо над нашими головами”, – написав міський голова Рівного Олександр Третяк.

 

Рівне попрощається із ще одним захисником

“Йому було непросто. Але він мав характер, силу волі таку, що рідко зустрінеш. Наприклад, через пів року, як повернувся з армії, одного дня вирішив для себе: жодного алкоголю чи тютюну — і все.  Відтоді Діма не зірвався. Він мав витримку. Темна смуга не була тоненькою, але він зумів з неї вибратися, роки півтора як почало все життя налогоджуватися, за кілька місяців до війни він навіть почав займатися джиу-джитсу”, – розповідає друг Героя Володимир.

Дмитро працював продавцем-консультантом у “Епіцентрі”, а коли почалася війна, нікому й слова не сказавши, пішов до військкомату.

“Він пішов добровольцем. Ходив не день і не два туди, просився. Казав, що він один, без жінки, без дітей, його тут нічого не тримає, того й піде… Все віджартовувався… Мамі взагалі сказав, що просто медичну комісію пройде. А оскільки мав проблеми із зором, то його швидше за все комісують. Але він, мабуть, ту табличку на пам’ять вивчив…”, – продовжує Володимир.

Тато Дмитра давно помер, тож підтримкою стали мама, бабуся, хрещений Валентин, друзі та кохана дівчина.

“Знаєте, він був настільки добрим і світлим, що навіть складно описати. Мав багато друзів, і навряд хто згадає, що Діма комусь відмовив у допомозі. Такою був людиною. А ще мав багато похресників, дуже любив діток, завжди їх забавляв, вони завжди йому посміхались. Та й дітки теж його любили, на жаль, тільки що не свої…” – пригадує Володимир.

“Ми з Дімою дружили 15 років, він став хресним моєї дитини. За ці роки дружби він мене ніколи не підвів, не відмовив у допомозі, пораді, коли мені це було потрібно. Дмитро був доброю, веселою, життєрадісною людиною. Головне, що він був добрим другом не тільки в хороші часи, але й у біді не кине”, – ділиться спогадами кум Дмитра Віталій.

Відданий друзям Дмитро все тримав у таємниці. Про те, що таки мобілізований і їде воювати, розповів лише за кілька днів до відправки на війну.

“Діма був найдобрішою, найсвітлішою і разом з тим найнаполегливішою Людиною. Радів, що його за другим разом, але все-таки взяли до служби в армії (це було ще в далекому 2011 році, коли ми разом проходили строкову службу в ЗСУ). Добровольцем на фронт став так само – по професії місць не було, але Діма не здався. Всі негаразди сприймав з неймовірним оптимізмом та міг знайти позитив у будь-якій ситуації. Пам’ятаю, як зустрілися перед самою відправкою: «Все, мені знайшли місце, я іду…» – говорив Дмитро. Стримувати, вмовляти, відговорювати було марно. Він чітко знав, що потрібен там… на фронті… на «нулі»… на війні за нашу перемогу…”, – розповів побратим Героя.

Дмитро ні з ким не ділився планами на майбутнє, говорив, що головне — це повернутися додому…

“Ми постійно були на зв’язку, коли це було можливо. Він особливо нічого не розповідав, лише якось розписав як минули його дві доби: там все — і нічні рейди, і міни, і вибухи, і обстріли… Він з перших днів потрапив у справжнє пекло — був під Краматорськом, під Лиманом. Через три тижні відступили в Миколаївку біля Слов’янської ТЕС. А через 3 місяці поїхали на Мар’янський напрямок…”, – додає друг Героя Володимир.

Стрілець-помічник гранатометника, старший солдат 30-річний Дмитро Такун загинув 24 вересня під час бойових дій поблизу села Новомихайлівка Донецької області.

“Він був частинкою нашої сім’ї. Найкращий друг, найкращий хресний батько. Як же він любив наших дівчат, а вони його… Дуже важко було сказати їм, що Діма більше не забере їх на прогулянку в парк, не приїде ввечері на чай, не забере зі школи. Він був воїном по житті, завжди рухався тільки вперед. Воїном він залишиться назавжди в наших серцях і ангелом охоронцем в нашій сім’ї”, – розповідає кум Героя Володимир.

Прощання із Дмитром Такуном відбудеться завтра, 2 жовтня, об 11.00 на майдані Незалежності.

Поховають його на кладовищі “Тинне”.

Список публікацій

Рівне попрощалось з Героєм Дмитром Такуном //Рівненські новини

“З перших днів потрапив у справжнє пекло”: на Донеччині загинув рівнянин” // Рівне 1

У Рівному попрощалися із загиблим військовим Дмитром Такуном // Суспільне:новини

 

 

Такун Дмитро ( ? -24 .09.2022)