Гарбарчук Тарас Анатолійович (14.09.1995-29.01.2015)

Народився Тарас Гарбарчук 14 вересня 1995 року, проживав у смт Гоща Рівненської області.

Був мобілізований до Збройних сил України та направлений у зону антитерористичної операції.

29 січня 2015 року під час виконання військових обов’язків  поблизу міста Вуглегірськ Донецької області старший  солдат Гарбарчук Т. А.  зник безвісти. Причиною стало потрапляння снаряда в танк та детонація боєкомплекту. У липні експедиція ВГО «Союз. Народна пам’ять» проводила пошук на місці розбитого танку. У результаті експедиції було проведено ідентифікацію тіла загиблого.

За рішенням суду від 10.12.2015 р. Гарбарчука Тараса Анатолійовича оголошено померлим.

Місце поховання: вважається зниклим без вісти.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Т. Гарбарчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Карнаухов Микола Миколайович (20.07.1965 – 6.02.2015)

Карнаухов Микола Миколайович народився 20 липня 1965 року у місті Кокчетав Казахської РСР.  У 1968 році  сім’я переїхала в село Зарічне Гощанського району Рівненської області, звідки родом мама – Оксана Макарівна. Навчався в Бугринській ЗОШ. Закінчив школу із золотою медаллю. У 1982 році вступив на механічний факультет Українського інституту інженерів водного господарства м. Рівного (спеціальність «Механізація гідромеліоративних робіт»), який закінчив 1989 року й отримав кваліфікацію інженера-механіка. У 1983-1985 рр. проходив строкову військову службу у Військово-Повітряних Силах.

Етапи трудової діяльності:

  • 1989-1990 рр. – інженер науково-дослідного сектору УІІВГ;
  • 1990-1992 рр. – молодший науковий співробітник кафедри будівельних і меліоративних машин;
  • 1992-1994 рр. – навчання в аспірантурі УІІВГ,
  • 1994-1998 рр. – асистент кафедри ААГ і ТМ;
  • 1999-2005 рр. – старший викладач кафедри ААГ і ТМ,
  • з 2005 р. – доцент кафедри ААГ і ТМ.

У 1999 році захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата технічних наук.

Тематика наукової діяльності – енергозберігаючі технології, прокладання довгомірних елементів пасивними землерийними робочими органами, оптимізація виробничих процесів автосервісних підприємств. Автор більше 50 наукових і навчально-методичних праць, зокрема – 4 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.… Читати далі

Оверчук Дмитро Русланович (7.06.1992 – 28.07.2014)

Оверчук Дмитро Русланович (07.06.1992 – 28.07.2014)

Дмитро Русланович Оверчук народився в 1992 році у с. Шкарів Гощанського району. Після закінчення Горбаківської ЗОШ опановував професію слюсаря з ремонту автомобілів у Квасилівському професійно-технічному ліцеї. 18 жовтня 2011 року його призвано на строкову службу до лав Української Армії, де Дмитро і залишився служити за контрактом. Далі навчання за програмою підготовки «Механік-водій БМП» у підрозділі військової частини А-1048. Постійне місце служби – 30-та бригада, що дислокувалась у м. Новоград-Волинському Житомирської області. 8 березня 2014 року 30-та бригада перебувала на півдні України у районі села Чаплинка, що межує з материковою Україною та півостровом Крим. Згодом нове місце дислокації – Арабатська стрілка, а далі – Скадовськ, Бердянськ. Загинув Дмитро Русланович Оверчук влітку 2014 року, похований в с. Шкарів Гощанського районну.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Д. Оверчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Левчук Сергій Віталійович (5.03.1976 – 10.11.2014)

Сергій Віталійович Левчук народився 5 березня 1976 року в селі Бабин Гощанського району Рівненської області. Закінчив 9 класів Бабинської   середньої школи у 1992 році. Після закінчення школи вступив до Корецького СПТУ № 24, де навчався з вересня 1992 до травня 1994 року. Після закінчення СПТУ був призваний на строкову службу (м. Ужгород).

По закінченні служби працював на Бабинсько-Томахівському цукровому заводі. 26 вересня 2014 року Сергія Віталійовича було призвано по мобілізації в місто Яворів. Механік-водій 24-ої аеромобільної бригади.

Загинув 10 листопада 2014 року під час охорони блокпосту в селі Кримське Лисичанського району Луганської області.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України солдата Сергія Віталійовича Левчука нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Карабін Сергій Ігорович («Сімнадцятий») (16.12.16.1983 – 30.01.2015)

Народився Сергій 16 грудня 1983 року в смт Гоща Рівненської області. У 1984 році пішов до ясельної групи садочка містечка Гоща.

1985 року батьки Сергія переїжджають на Львівщину, до міста Новоявірськ. У 1990 році Сергій Карабін навчався в загальноосвітній школи № 1 м. Новояворівськ. 1996 року сім’я знову повертається в Гощу, де Сергій навчається у загальноосвітній школі № 1 смт Гоща.

У 2000 році юнак закінчує школу і вступає до Львівського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту, аби здобути професію провідника поїздів дальнього слідування.

Згодом, у 2001 році,  Сергія призивають на строкову службу до  міста Мукачева, по закінченні служби молодий спеціаліст повертається працювати на Львівську залізницю.

Відчуваючи в серці патріотизм та любов до України, Сергій Карабін уже у березні 2014 року пішов добровольцем у зону АТО. Сергій став солдатом-вогнеметником 81-ої аеромобільної бригади. Був в оточенні, допомогли вибратися  волонтери. Згодом, перебуваючи у десятиденній відпустці, він отримав від  гощанських волонтерів бронежилет.

Проте долі не оминути, під час чергового обстрілу осколок граду влетів за бронежилет, розірвавши грудну клітку.… Читати далі

Рудик Юрій Володимирович (28.05.1971 – 4.12.2017)

Рудик Юрій Володимирович народився 28 червня 1971 року в м. Славута Хмельницької області.

Восьмирічну освіту здобував у Майківській восьмирічній школі, навчався в Тучинській школі-інтернаті, пізніше – у загальноосвітній школі с. Русивель. Технічну освіту отримав у Корецькому ДТСААФ.

У 1989 році був призваний до  армії.

Після  служби працював водієм у місцевому колгоспі, будівельником у приватному секторі.

21 липня 2017 року Юрій Рудик підписав контракт на проходження військової служби в зоні АТО. Служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді у с. Золоте Попаснянського району Луганської області.

18 листопада при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО на Луганщині отримав важке поранення голови від кулі снайпера. Понад два тижні перебував у глибокій комі в лікарні ім. Мечникова міста Дніпра. 4 грудня   2017 року Юрій помер у віці сорок шість років, так і не прийшовши до свідомості.

Вночі 6 грудня односельці зустрічали героя, тримаючи в руках свічки та квіти.

Похоронений  на кладовищі села Майків Гощанського району.

У Юрія залишилися  син, донька та троє маленьких онуків.… Читати далі

Козачонок Дмитро Валерійович (31.10.1994 – 7.05.2015)

Народився Козачонок Дмитро Валерійович 31 жовтня 1994 року в с. Застенки Дубровинського району Вітебської області Республіки Білорусь. Згодом сім’я переїхала в село Курозвани, де він пішов до місцевої школи, яку закінчив у 2010 році.
У серпні 2013 року Дмитро пішов служити за контрактом. Після тримісячної підготовки потрапив у зону проведення АТО. Старший механік-водій танкової роти 30-ої окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).
Весну і половину літа 2014 року Діма з товаришами провів на блокпостах, охороняючи кордони зони проведення АТО.
Загинув Козачонок Дмитро Валерійович 7 травня 2015 року в результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій 30-ої бригади на оборонних рубежах між містами Горлівка й Артемівськ (Донецька область).
Поховали героя в с. Курозвани Гощанського району.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Д. Козачонок нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас) (21.09.1968 – 10.08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас)
(21.09.1968 – 10.08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович народився 21 вересня 1968 р. в с. Курозвани Гощанського району Рівненської області. Навчався у першому професійно-технічному училищі м. Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником,  більше  десяти років був успішним підприємцем. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Добровольцем пішов служити до Збройних сил України. Був командиром Рівненської розвідгрупи Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектору», мав псевдонім «Тарас». За цей час пройшов найгарячіші точки протистояння в Донецьку, Амвросіївці та Карлівці. Загинув від кулі снайпера о 17-й годині 10 серпня 2014 року, рятуючи побратимів у бою за Іловайськ.

У нього залишилися дружина, двоє дітей та двоє онуків. Поховали Олега Анатолійовича у м. Рівне на Алеї Слави міського кладовища «Нове».

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Тарасюка Олега Анатолійовича  нагороджено  орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».… Читати далі

Тивончук Андрій Валерійович (15.03.1978 – 1.06.2016)

Тивончук Андрій Валерійович
(15.03.1978-01.06.2016)

Тивончук Андрій Валерійович народився 15 березня 1978 року в с. Тучин Гощанського району Рівненської області. У 1984–1995 рр. навчався в Тучинській загальноосвітній школі. У 1996 році  в Корці закінчив  курси водія. Протягом  1996 -1998 років проходив військову службу в Бердичеві, а потім у Львові в прикордонних військах.  Своє життя вирішив пов’язати з армією. У 1999- 2001 роках навчався в Ужгородській школі прапорщиків, там  і служив до 2003 року. Пізніше  проходив службу в Тучинський військовій частині. Після демобілізації працював на ковбасному заводі будівельником, потім – водієм. У липні 2015 році  був мобілізований в армію,  служив на Тучинському полігоні. У травні 2016 року  Андрій Валерійович був  відправлений на Схід. Служив у Миколаївській області начальником колони матеріального забезпечення. Помер Андрій Валерійович 1 червня 2016 р. на території військової частини в смт Велика Новосілка (Донецька область) від зупинки серця. Похований у селищі  Тучин.… Читати далі

Томілін Володимир Юрійович (22.08.1990 – 20.07.2015

Томілін Володимир Юрійович
(22.08.1990 – 20.07.2015)

 

Володимир Томілін народився 22 серпня 1990 року в м. Березне Рівненської обл.  В перший клас пішов у Березнівську ЗОШ № 2. В 2001 році, після розлучення батьків, Володимир з мамою переїжджають в с. Малинівку Гощанського району Рівненської області.  В цьому селі він ходить до  школи. Після закінчення 9 класів Малинівської ЗОШ І-ІІ ступенів навчався ПТУ №1 м. Рівне. У 2008 році був призваний до Збройних сил України. Після закінчення строкової служби повернувся у рідне село, де й створив сім’ю.

9 березня 2015 року пішов добровольцем в АТО. З 24 квітня 2015 року брав участь в антитерористичній операції в Донецькій області. Мав звання – старший солдат,  посада – стрілець, 28-ма окрема механізовану бригада. 20 липня 2015року загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Красногорівка (Мар’їнський район Донецька область). У нього залишилися мати, дружина та маленька донька. Похований у рідній Малинівці.

Указом Президента України  №291/2016 «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Томіліна Володимира Юрійовича  нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі