Диновський Олег Святославович (29.06.1984-05.03.2024)

Олег Диновський народився 29 червня 1984 у с. Тараканів Дубенського району. Після смерті тата у 2014 році Олег став старшим у сімʼї. Він був опорою та підтримкою для своєї матусі Ольги та молодшого брата Олексія, який зараз теж служить у ЗСУ.

“Такі люди, як Олег, приходять на цю землю як носії добра і світла. Його щирість та доброта вражала усіх, хто його знав – і друзів, і родину, і побратимів. Найбільшою цінністю, сенсом життя для Олега були дружина Яна та донечки 16-річна Альвіна та Мілана, якій зараз лише 2,5 рочки. Для них він жив і працював, творив і будував,” – діляться рідні.

Олег мав саму мирну професію. Закінчив Мирогощанський аграрний коледж, а згодом Львівську аграрну академію. Займався приватним бізнесом, допомагав армії, працював. Навіть у коротких і рідких відпустках він трудився – ремонтував, будував для своїх дівчаток.

Олег любив Україну та вірив у перемогу. Вже під час війни вони з дружиною придбали будинок. Він відремонтував та обладнав його. І влітку 2023 р вони переїхали у нову оселю.… Читати далі

Петронюк Володимир Григорович (02.10.2073-07.10.2024)

ПЕТРОНЮК Володимир Григорович народився у 1973 році, проживав у селі Стара Носовиця Тараканівської громади.

Працював водієм у сільгосппідприємстві ім. Шевченка, згодом гомподарював на своїй землі.

Воїн до останнього подиху захищав Україну від російських окупантів. Володимир Григорович вважався зниклим безвісти. Проте, на жаль, підтвердилася смерть захисника. Особу Героя підтвердили за допомогою ДНК-експертизи. Володимир Петронюк загинув 7 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Під звуки салютних пострілів зі всіма військовими почестями полеглого Героя поховали на місцевому кладовищі.

Читати далі