Клеванська територіальна громада

Лобач Ігор Миколайович народився 25 березня 1980 року в селищі Клевань Рівненського району Рівненської області у сім’ї робітників Миколи та Марії.

У 1995 році закінчив Клеванську ЗОШ №1. Після закінчення 9-го класу вступив до Клеванського професійного ліцею (раніше Клеванське професійно-технічне училище №23) (1995-1997). Здобував професію «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

На жаль, з певних причин закінчити повний курс навчання юнакові не вдалося, а тому й працювати за обраною спеціальністю Ігорю не довелось. Після проходження строкової військової служби з 1998 по 1999 роки в повітряно-десантних військах у м. Житомир він працював на приватних фірмах охоронником. Був не одружений. Дітей не мав.

Захоплювався спортом. В юні роки був активним спортсменом та представляв на регіональних змаганнях рідну школу та професійний ліцей. 

У кінці березня 2022 року був мобілізований до лав збройних сил України. На захист вітчизни став не вагаючись. Був навідником 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 4-ої механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А 0998.

Загинув Ігор в боях під Бахмутом, у районі населеного пункту Яковлівка.… Читати далі

Грешко Руслан Станіславович народився 01.06.1976 року в смт Оржів Рівненського району, Рівненської області в сім’ї робітників. Батько – Грешко Станіслав Миколайович 13.12.1952 року народження наразі проживає в будинку для людей похилого віку.

Руслан навчався у Оржівській середній школі. Після закінчення 9-го класу вступив до  Рівненського СПТУ №38 за спеціальністю монтажника-електрозварювальника 2-го розряду. В 1991-1994 роках працював слюсарем-електрозварювальником 2-го розряду.

26.12.1994 року був призваний до лав Збройних Сил України, як рядовий стрілець, водій.

З 26.08.2021 року працював в ТОВ «ОДЕК» УКРАЇНА  оператором на лінії по окорюванню.

На захист України був мобілізований 06.06.2022 року.

У період з 21.01.2023р. по 28.01.2023 р. проходив підготовку за №3 програмно-навчальної військової підготовки відповідно до наказу №95 від 21.01.2023 року.

06.01.2024 року під час наступальних дій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області отримав травми несумісні з життям.

Руслан був одружений. У нього залишилися дружина Алла та доньки Марія, Каріна та Аліна. Улюбленим хобі в мирний час для нього були водіння автомобіля, риболовля та час проведений з родиною.… Читати далі

Владіміров Михайло Леонідович народився 13.09.1969 року в Петрозаводську, село Соломенське Карельської АССР в Росії. Мама – Захарова Зінаїда Купріянівна 30.05.1951 року народження за національністю білоруска.

У 1971 році, коли Михайлу було 2 роки родина переїхала в смт Оржів. Навчався він у Оржівській середній школі, яку закінчив у 1985 році. Після школи вступив до  СПТУ №11 у місті Рівне за спеціальністю електрик.

У 1986-1987 рр. працював на Рівненському заводі тракторних агрегатів електромонтером 3-го розряду по ремонту обладнання. 16 листопада 1987 року був звільнений у зв’язку з призовом до лав радянської армії.

05.05.1991 року після проходження строкової військової служби був прийнятий на Рівненський завод тракторних агрегатів у ливарний цех №22 електромонтером 3-го розряду.

З 22.09.1992 по 2006 рік працював в Оржеві на залізниці монтером колії. З 21.08.2006 року прийнятий вантажником складу сировини і дерев’яних відходів в ОДЕК де працював до 2013 року.

З 07.10.2013 року по 2016 рік працював у військовій частині А 4559 слюсарем-ремонтником відділу зберігання артилерійських систем. Саме тут згодом отримав Подяку з нагоди 23-ї річниці Збройних Сил України.… Читати далі

Стрілець Олександр Анатолійович народився 07.11.1986 року в селищі Оржів Рівненського району Рівненської області у родині Анатолія та Людмили Стрільців.

Навчався Олександр у Оржівській середній школі, яку закінчив у 2004 році. Пізніше навчався в школі міліції в с. Городок, що на Рівненщині.

Працював у відділі міліції в підрозділі «Барс», згодом у Городоцькому виправному центрі №131 наглядачем.

З часом Олександр змінив характер роботи. Займався будівельними роботами, таксував, переганяв автомобілі з-за кордону. Серед захоплень чільне місце у житті Олександра займав футбол. Він із задоволенням відвідував тренування, грав за команду села Грабів – «Оріон».

У 2014 році Олександр хотів йти в АТО, однак доля не пустила. На той час він був вже одружений і в молодого подружжя народилася донечка Юлія.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр став організатором сил оборони, створював блокпости в ДФТГ. Згодом пішов до «Нацгвардії». Пізніше з власної ініціативи перевівся до полку «Азов». Був у найгарячіших точках. Побратими згадують його із захватом і повагою: «Він був справжнім командиром, цінував своїх людей».… Читати далі

Богданець Олександр Юрійович народився 11.03.1987 року в смт Оржів Рівненського району, Рівненської області в сім’ї робітників. Батько – Богданець Юрій Петрович 02.07.1963 року народження та мама Богданець Наталія Кирилівна 20.04.1963 року народження наразі проживають в рідному селищі.

Олександр навчався в Оржівській середній школі, яку закінчив у 2004 році. З малих літ  хлопець захоплювався комп’ютером, тому паралельно з навчанням у школі проходив навчання в комп’ютерній академії «Шах», яку закінчив у 2005 році за спеціальністю «Комп’ютерна графіка та інтернет технології».

У 2006 році працював на посаді дизайнера у товаристві «Відок» в м. Рівне. З 2007 року став працювати в селищі Оржів у меблевому товаристві з обмеженою відповідальністю «Олісма». З 2008 року працював столяром у ВАТ «Рівнеазот», з 2009 року почав працювати разом з татом, виконуючи фасадні роботи у м. Києві.

У зв’язку з хворобою був звільнений від військової строкової служби в мирний час.

Олександр одружився, згодом у молодого подружжя народилося двоє синів.

З 19 березня 2023 року Олександр був призваний на військову службу.… Читати далі

Дмитро Педоренко народився 28 жовтня 1995 року у селі Жобрин. Навчався у ВПУ №1 м.Рівного. Після того працював верстатником деревообробних верстатів у цеху виготовлення гнутоклеєних деталей.

У листопаді 2015 року підписав трирічний контракт зі Збройними силами України. Зокрема Дмитро проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції на Сході нашої країни.

Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, Діму викликали на службу. Він не ховався, відразу ж сказав рідним, що так треба і вже 1 березня 2022 року він був у військовій частині…

Люблячий та турботливий чоловік і батько, опора для дружини. Дмитро не розповідав рідним, де саме він знаходиться. Для близьких людей у нього завжди була одна відповідь: “У мене все добре”.

28-річний солдат Дмитро Педоренко загинув 30 грудня 2023 року на Харківщині поблизу села Синьківка, гідно виконуючи свій військовий обов’язок та стримуючи агресію російської федерації.

Прощання із Героєм відбулося в понеділок, 15 січня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали Дмитра в рідному селі Жобрин…

… Читати далі

Захарук Вадим Олександрович народився 17 травня 1981 року в селищі Клевань. З 1987 по 1997 роки навчався у Клеванській загальноосвітній школі №2. Після закінчення школи вступив до Рівненського автотранспортного технікуму.

Строкову службу проходив в рядах військового формування Національна гвардія України в м. Біла Церква.

Після проходження служби працював у Клеванському лісозаводі «Промінь» верстатником.

В 2007 році одружився. У шлюбі народилася дочка Віолетта.

З перших днів повномасштабного вторгнення прагнув захищати країну в рядах добровольців. З 2 березня зарахований на службу. Після навчання в м. Житомир був переведений в с. Антопіль, де 14 березня 2022 року загинув в результаті ракетного удару.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Вадима Захарука нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

… Читати далі

Народився Генадій Іванович в селі Хиночі Володимирецького району, був найстаршим в сім’ї, де росло четверо синів. Закінчив школу, потім у ПТУ здобув професію електрика. Строкову військову службу проходив у Афганістані. Закінчив Івано-Франківську школу міліції, працював у Володимирецькому районі дільничним. Продовжив навчання в Національній академії внутрішніх справ, після закінчення якої працював у УБОЗі УМВС в Рівненській області, а затим дільничним в Рівненському районі.З 2001 року і до виходу на пенсію у 2011 жив і працював у Клевані.

15 березня 2022 року , Генадій добровільно вступив до лав ЗСУ. У квітні Пінчук Генадій Іванович воював на Авдіївському напрямку у 110 ОМБр ім. Генерал-Хорунжого Безручка.19 травня він отримав осколкове поранення ноги, Після лікування повернувся назад у Авдіївку, був старшим на позиції, де 26 грудня, на світанку, коли він розносив побратимам боєкомплект, його смертельно поранив снайпер.28 грудня вночі життя Пінчука Г.І. обірвалось.

Поховали Героя на кладовищі Клевань 1

… Читати далі