Домановський Віктор народився 13 05. 1976 в Зарічному Рівненської області. У 1994 році закінчив Зарічненську школу
З 1994 року по 1996 рік проходив строкову службу : в/ч 3900, смт Ємільчине Житомирської області.
В 1996 році навчався у школі прапорщиків в м. Чугуїв Харківської області, затим проходив службу в підрозділах Луцького прикордонного загону. В 2001 році звільнений по закінченню контракту.
У 1999 вступив у шлюб з Галиною. У них народилося двоє дітей : син Микола та донька Ірина. Щоб забезпечити сімю, їздив працювати в інші країни. Любив малювати та писати пером.


3 березня 2022 року мобілізувався в прикордонники. Мав звання – штаб – сержант, інспектор прикордонної служби 3 категорії – мінометник другої групи мінометів другого вогневого відділення мінометної прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України
Загинув 27 червня 2023 року неподалік Ковалівки Луганської області.
Похований 1. 07.2023р. в селищі Зарічне

За особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно Указу Президента України Володимира Зеленського орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено штаб-сержанта Домановського Віктора Михайловича (посмертно)


Публікації про Домановського В.

Зі спогадів дружини та доньки Домановського В.М.

З 24 лютого 2022 року життя поділилось на до та після. 3 березня 2022 року Вітя мобілізувався в прикордонники. Страшно, але заспокоювало те, що він вдома. Він був радий, тим що пішов служити не був тою «білою вороною» не злякався. 13 липня його відправили в Житомир кожного місяця був десь в іншому місці і з іншими людьми, постійно говорив «страшно тим, що я тут нічого і нікого не знаю». 9 місяців проходив службу в Житомирі . 10 квітня останній раз приїхав додому на 3 дні це було перед паскою тоді він нам і сказав, що кудись їде. 20.04.2023 вони виїхали він не знав куди і що, але знав, що в пекло.. Їхали вони дуже довго зв’язку з ним не було так як був наказ виключити всі телефони. Через декілька днів почав заступати на позиції, завжди ішов туди в гарному настрої.
Кожного разу Вітя дзвонив і говорив «скоро додому але не знаю мамо (це він мене так називав) як вижити.» Це була людина з великим та добрим серцем і завжди на позитиві. Люблячий тато та чоловік. Він жартував навіть під вибухами і в той момент коли над ними пролітали кулі. Незважаючи на все він будував плани та мрії на майбутнє. Мріяв про онуків але не дочекався. 25 червня він зателефонував до доньки та сказав прощальні слова, які ми взагалі не готові були чути… 27 червня
2023 року загинув в с. Ковалівка Луганської області. Мрії цілі та бажання, скільки всього він не встиг зробити… 
В нас була спільна мрія це наш танець на моє весілля «доця запалим так, що всі будуть в шоці». Так цього і не сталось татко запалює уже на небесах. Ми його дуже любимо, сумуємо та пишаємося бо це наш тато, чоловік, наш Герой.

В останню путь провели захисника України, штаб-сержанта Домановського Віктора Михайловича.

Від рідного дому у Вичівці до Зарічного, звідки Герой родом, провести його прийшли близькі, знайомі, духовенство, небайдужі жителі Зарічненської громади та побратими. Поховали Героя на кладовищі у Зарічному.

Смерть Віктора Михайловича вкотре нагадує нам про справжнє обличчя війни, під час якої гинуть найкращі сини і доньки України. Пам’ятаймо, що винуватець цієї кривавої бійні – російська федерація, і не буде їй прощення за горе, яке вона принесла на нашу землю.

За матеріалами Газети”Полісся”. Вараського району

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ ДОМАНОВСЬКОГО ВІКТОРА МИХАЙЛОВИЧА
І знову край наш у важкій скорботі.
Знов світлий дух у небо відлетів...
У ранах тіло не стерпіло муки
Загинув батько, син і побратим...
Відважний, мужній, сильний і завзятий
Присязі вірний. Вірний до кінця...
Схиляєм голови від щирої подяки
За нас усіх віддав своє життя...
І рідний дім з пошаною зустріне
Свого Героя з честю! "На щиті"...
Не втамувати болю України,
Втрачаємо ми кращих на війні...
Герой відважно захищав кордони
Від підлої і вражої оrди...
Залишимо про нього світлий спомин
Герою Слава! Слава Навіки!!!


Автор Безина Наталія. 30.06.2023 р.

За особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно Указу Президента України Володимира Зеленського орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено Домановського Віктора Михайловича

Нагороду ортимала дружина Домановська Галина та донька Ірина

Побратими згадують чоловіка, як щирого українця, котрий понад усе любив свою країну та завжди першим ринув у бій. У військового залишилася кохана дружина та двоє люблячих дітей.

  • Мій татко був дуже позитивною людиною. Завжди намагався жартувати, навіть в окопі під вибухами. Він танцював найкраще в світі, був душею компанії, завжди з посмішкою. Татко був справжнім другом, завжди за справедливість та добро. Ніколи нічого поганого він не зробив. Щира та світла людина. До війни їздив по заробітках, так само як і всі, ми проживали своє спокійне життя. З 24 лютого все перевернулося… Мрії, цілі та бажання, скільки всього він не встиг зробити. В нас була спільна мрія – це наш танець на моє весілля: «доця запалим так, що всі будуть в шоку», – говорив. Так цього і не сталось, татко запалює уже на небесах, – зі сльозами на очах каже про тата донька Ірина.
Список публікацій

Полюхович, С. На Зарічненщині знову тяжка втрата [Текст] / С. Полюхович // Полісся : Газета Зарічненської районної державної адміністрації та районної ради. – 2023. – № 27/6 лип./. – С. 1

Скорботна звістка: загинув воїн Зарічненської громади Віктор Домановський // Район Вараш

Плаче все село. Додому на рідне Полісся на щиті повернувся Віктор Домановський (ФОТО) // Рівне вечірнє

І знову біль, і знову втрати, і знову сльози на очах…// Державна прикордонна служба України

Домановський Віктор Михайлович (13. 05.1976-27.06.2023)