Народився 14.10.1997р в с.Диків, де й промайнули дитячі роки. Навчався в середній загальноосвітній школі с. Білів. Добре навчаючись,
неодноразово брав активну участь в олімпіадах та спортивних змаганнях, займав призові місця. В сімʼї він був захистом, допомагав батькам, бабусі та сестрам.
Військовий шлях Михайло розпочався з 2018 року, він склав присягу на вірність та відданість своїй державі – Україні, отримав військове звання
сержанта та віддано проходив службу. Був активним учасником бойових дій ще з 2019-2021 років в АТО. В жовтні 2021 року після закінчення контракту, залишив службу.
Від початку повномасштабного вторгнення, навчав хлопців Зорянської територіальнії громади військовій справі. З квітня 2023 року добровільно
приєднався до лав ЗСУ, та захищав українське небо на запорізькому напрямку. Михайло був командиром ракетно-артилерійського взводу 117
окремої механізованої бригади з позивним «койот». Наполегливо та віддано боровся за нашу свободу!
За віддану службу та хороші показники в знищенні ворога Михайло отримав наказ від керівництва на присвоєння йому офіцерського звання «старшого лейтенанта», але ,на жаль, отримає його вже посмертно.
Гунько Михайло Володимирович загинув 06.01.2024 при виконанні бойового завдання захищаючи нашу державу від російських загарбників.
Відданий своїй країні та народу Михайло віддав своє життя за нашу незалежність та свободу! Вічна памʼять Герою України.
Публікації про Гунько М