Пруцков Олег Олександрович, позивний “Парус” (08.02.1998- 29.08.2022)

Олег Олександрович Пруцков народився в офіцерській сім’ї 08.02.1998р. в м. Костопіль. У 2004р. пішов до 1 -го класу в Костопільську ЗОШ № 3. Закінчивши 1-й клас переїхав до м. Кременчук Полтавської обл., в зв’язку з подальшим проходженням служби батьків. Навчався в Кременчуцькій ЗОШ № 20. Навчався добре, завжди був очільником всіх шкільних заходів. У 2015р. закінчив школу з середнім балом атестату 10. Влітку вступив до Львівського політехнічного університету на спеціальність «Атомна енергетика», на державну форму навчання. Закінчивши 1- й курс, вирішив, що це не його забрав документи і повернувся додому. Обмірковуючи подальше життя зважився піти на контрактну службу в ЗСУ. Письмову згоду взяв у батальйоні охорони м. Рівне. Пройшов навчання і восени вибув зі своїм підрозділом в зону АТО, на той час Олегу було 18 років. Повернувся назад у квітні 2017р.. А далі будло рішення навчатися у Національній академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного м. Львів. Склавши успішно всі екзамени, почав навчатися за військовою спеціальністю « Морально – психологічне забезпечення військ». Очолив свою навчальну групу, мав великий авторитет серед одногрупників. Закінчив навчання в червні 2021р., продовжив військову службу в 128 -й гірсько – штурмовій бригаді на посаді заступника командира протитанкової батареї з морально – психологічного забезпечення. Не дивлячись на молодий вік, користувався великим авторитетом серед підлеглих, вів за собою людей і дуже оберігав їх. З перших днів повномасштабного вторгнення воював у складі своєї військової частини на Запорізькому напрямку. Згодом в серпні 2022р очоливши зведену штурмову групу, вів імітовані наступальні дії відволікаючи на себе основні сили противника. Тим часом основні сили ЗСУ звільняли Харківську область.

Захисник, старший лейтенант, заступник командира протитанкової артилерійської батареї загинув 29 серпня 2022 року під час наступальних дій поблизу н.п. Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області.« Паруса» не стало… під час виконання бойового завдання поблизу села Миролюбівка на Херсонщині.

Пруцков Олег Олександрович – єдиний син у батьків, був четвертим поколінням військових у родині Йому назавжди 24…

Поховали Героя у рідному Костополі на кладовищі « Нове»..

. Указом Президента України від 18 липня 2023 року №438 старшого лейтенант із позивним «Парус» Пруцкова Олега Олександровича нагороджено орденом “Богдана Хмельницького ІІІ ступеня” (посмертно).

В місті на честь старшого лейтенанта Олега Олександровича Пруцкова перейменували вулицю, на якій він жив.

Публікації про Пруцкова О.

Спогади

Спогади мами Наталі:
«Олег був бажаною дитиною, завжди усміхнений, але одночас вже з малечку відстоював себе і завжди хотів усіх захистити. Дуже любив читати, подорожувати, досконало знав англійську мову, любив спорт, мав спортивні розряди з плавання і два пояси з японської боротьби джиу джитсу. Такі хлопці, як мій син, повинні були жити і будувати майбутнє держави. Він був справжній офіцером, командиром, вірним товаришем. Олег був і залишиться найкращим сином. І я дякую Богу, що була і залишуся мамою Олега. На війні, син мав котика звали Анубіс. Знайти я його не змогла».

«Олег був і залишиться найкращим сином. І я дякую Богу, що була і залишуся мамою Олега. Вірний і наполегливий товариш і командир», – розповіла мама загиблого Наталія.

Спогади викладачів школи м. Кременчук :
«Вічна пам’ять випускнику Олегу Пруцкову, який загинув, захищаючи Незалежність нашої держави! Випускник 2015 року. Олег мріяв бути військовим. Він був дуже здібним учнем, світлою, доброзичливою людиною, хорошим вірним товаришем і другом. Такі хлопці – це насправді цвіт нашої нації. Шляхетна і героїчна його загибель за свободу і Незалежність нашої держави. Співчуття його рідним. Світла пам’ять тобі, хлопчику… Неможливо повірити… неможливо прийняти твою загибель…»