Сергій Шаруда народився на Дубенщині у селі Озеряни. Опанувати фах бухгалтера вирішив у Квасилові, а за тим у Європейському університеті, де навчався за спеціальністю “Економіка і підприємництво”. Строкову службу в армії проходив у роті охорони, що в Рівному. Згодом відкрив свою справу з виготовлення меблів.
З початку повномасштабного наступу Сергієві зателефонували з військкомату, і він не вагаючись вирушив, аби стати на захист країни…
18 січня під час артилерійського обстрілу на Донечинні 41-річний радіомінер, молодший сержант Сергій Шаруда загинув. У воїна залишилася дружина та двоє синів.
Поховали Героя на кладовищі “Нове”…
Публікації про Шаруду С.
Сергій вирішив зайнятися власною справою — виготовленням меблів.
“Він навіть досі вважається діючим підприємцем. Говорив мені, коли завершиться війна нашою перемогою, він обов’язково продовжить займатися своєю справою, адже дуже її любить. Був надзвичайно уважним до деталей, проговорював із людьми найменші нюанси, не соромився і навіть наполягав на додаткових замірах. Сергій встановив собі спеціальну програму, де моделював, створював дизайн-проекти кухонь, аби люди бачили, як воно може виглядати насправді,” – розповідає дружина захисника Інна.
Сергій разом із дружиною виховували двох синів — 14-річного Сергія та 5-річного Матвія. Саме своїм синам Герой старався передати усю свою любов та знання.
“Він дуже любив рибалити, просто горів цим, збирати гриби, готувати — навіть мав свої фірмові страви, які ніхто, так як він не готував. Казав, що хоче навчити синів усьому, що знає сам. Він був надзвичайно добрим та терплячим. Навіть, коли іноді я здавалася, Сергій завжди знаходив потрібні слова, аби підтримати, заспокоїти, надихнути, захистити… Він був ідеальним чоловіком і батьком, був моїм всім… Я його кохаю й кохатиму все життя…” – продовжує Інна.
Сергій завжди прагнув допомогти людям. Інна пригадує, як взимку у заметіль, попри те, що поспішали, зупинилися, аби допомогти іншій автівці, а за тим іще кільком. Тоді Сергій сказав, що інакше просто не може — якщо людина у біді, не можна відмовляти.
Вже наступного дня після початку повномасштабного наступу Сергієві зателефонували з військкомату, і він не вагаючись вирушив, аби стати на захист країни…
“Тоді почалися повітряні тривоги. Я не знала, що робити, то Сергій каже: “Приїжджай сюди, будемо разом”. Так ми всі й були разом, аж поки наш тато не вийшов з військкомату зі словами: “Ми обов’язково переможемо. Маю за честь захищати тебе, дітей, країну. Це земля наших батьків, ми не можемо її віддати чи залишити без захисту,” – розповідає дружина.
Він до останнього не засмучував дружину розповідями про події, які відбувалися навколо. Лише розповідав, що познайомився з багатьма хорошими хлопцями, що приїдуть після перемоги в гості.
“Я ще тоді казала, що вони ж у нас не помістяться. А Сергій відповідав, що вони з хлопцями і не в таких місцях разом бували, тому все буде добре…”
Та, на жаль, 18 січня під час артилерійського обстрілу на Донечинні 41-річний радіомінер, молодший сержант Сергій Шаруда загинув…
27 січня, о 10.00 на майдані Незалежності м. Рівне провели в останню путь трьох вірних синів своєї Батьківщини – Сергія Шаруду, Сергія Савчука та Сергія Джуріча… Вірні сини, чоловіки, кращі батьки, хороші друзі – кожен з них був і залишатиметься кращим для своїх рідних… Для усіх нас – вони Герої.
Список публікацій
У Рівному провели в останню путь трьох Героїв //Рівненські новини
Рівняни провели в останню дорогу трьох Героїв (ФОТО) //Рівне вечірнє
У Рівному попрощались із бійцями Сергієм Шарудою, Сергієм Савчуком та Сергієм Джурічем // Суспільне : новини