Олександр Єфімчук народився 15 травня 1994 у селі Переділи Рівненського району. Коли навчався у школі, померла мама… Та Сашко зумів взяти себе у руки, гарно навчався, а за тим самостійно вступив у Київський політехнічний інститут на державну форму навчання…
У Сашка були золоті руки. Він покинув навчання і пішов за покликом серця. Працював у автомайстерні й так любив свою справу, що складно сказати, що це було для нього — робота чи хобі.
До нього їхали за порадою з Києва, Одеси, Вінниці, хоч хлопець був значно молодшим за іменитих колег. Своє щастя знайшов у столиці — тут одружився з Наталею, тут же вирішили будувати своє родинне гніздечко…
У нього завжди виходило зробити більше, ніж міг. Олександр умів переконати усіх навколо, що поступово, обережно і все вдасться, й воно вдавалося…
Веселий, життєрадісний, позитивний… Навіть у найскрутніші моменти він завжди пригадував численні анекдоти чи смішні історії, аби підняти дух, коли, здається, зовсім не до цього…
Коли прийшла війна, Сашко вступив до тероборони Києва. Думки про те, що буде сидіти, склавши руки, у нього не було. Він рвався захищати, бо мав певний досвід служби, хотів показати іншим, навчати хоча б азам.
Олександр вступив до Добровольчого формування “Свобода” та став членом “Легіону свободи”. Став командиром батальйону. Навчав інших, допомагав захищати рідну землю, а за тим підписав контракт з Нацгвардією.
Служив старшим механіком-водієм 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 6-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах) військової частини 3018 Національної гвардії України, старший солдат.
Обірвалося життя Олександра Єфімчука 5 травня біля Рубіжного. До свого 28-річчя він не дожив якихось 10 днів…
Вшанували Героя 12 травня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному, де живуть рідні. О 10:40 у Свято-Покровському соборі відправили чин похорону. Поховали Олександра у рідному селі Переділи поряд з мамою…
За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість Військовій присязі та Українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і відвагу в складних умовах загрози життю та здоров’ю старший солдат Єфімчук Олександр Михайлович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Публікації про Єфімчука О.
Пригадує сестра Олександра Тетяна :
“Якось пригнали до них дорогу автівку, в якої були проблеми з мотором. Якісь там серйозні майстри дивилися, а нічого не могли зробити. А Саша особливо тому ніде не вчився, але таки зумів завести те авто. Всі так дивувалися! Він, мабуть, будь-яку машину міг завести.”
розповідає дружина Наталія:
“Сказати, що він був ідеальним чоловіком — цього слова замало для нього. Він був Героєм не тільки на полі бою, а й щодня. Завжди виручав, не залежно від часу доби чи місця. А люди, які з ним спілкувалися, ставали спокійнішими, сильнішими і добрішими, хоча він ніколи нікого не повчав…
Він вірив, що ми маємо жити вільно, що повинні захищати зараз Україну заради майбутнього. Казав, якщо зараз опустимо руки, нічого не зробимо, то весь цей жах повториться з нашими дітьми. А цього він точно не хотів.”
05 травня 2022 року російсько-окупаційні війська намагалися захопити місто Рубіжне Луганської області та забезпечити сприятливі умови для проведення наступу в напрямку населеного пункту Лиман Луганської області. О шостій годині ранку противник почав масований штурм міста під прикриттям реактивних систем залпового вогню «Град».
Старший солдат Єфімчук О.М., як механік-водій екіпажу бронетранспортера БТР-3Е, отримав службово-бойове завдання разом із головним сержантом Юдіним Є.С., виїхати в напрямку населеного пункту Лиман Луганської області для укріплення позицій батальйонно-тактичної групи та разом з піхотою провести зачистку звільнених укріплень. Вдало маневруючи, старший солдат Єфімчук О.М. надав кращі можливості екіпажу вибивати бойовиків із займаних позицій, завдаючи їм значних втрат у живій силі та техніці.
О 09:40 під час здійснення поновлення боєкомплекту та проведення десантування гвардійців на вогневі позиції батальонно-тактичної групи військової частини 3018, старший солдат Єфімчук О.М. почув характерний звук пострілів артилерійських систем противника у бік позицій українських захисників. Не вагаючись ні хвилини та миттєво зорієнтувавшись в бойовій обстановці, гвардієць відштовхнув головного сержанта Юдіна Є.С. в укриття та накрив його своїм тілом.
В цей час ворожий снаряд потрапив по позиції, де знаходилися військовослужбовці, в результаті чого старший солдат Єфімчук О.М. отримав важкі множинні осколкові поранення не сумісні із життям.
Рубіжанська міська військова адміністрація висловлює щирі співчуття родині загиблого.
Вічна пам’ять та слава Герою!
У Рівному попрощалися із загиблим бійцем Олександром Єфімчуком
У Рівному на майдані Незалежності 12 травня попрощалися з Олександром Єфімчуком. На прощання з бійцем приїхали в Рівне бойові побратими.
“Позиції, на яких стояли хлопці, дуже рясно обстрілювалися, пересуватися доводилося невеликими групами по ночах і в один із таких моментів, наскільки я зрозумів, його й помітив снайпер”, – пояснив заступник командира добровольчого формування “Свобода” Всеволод Терентьєв. Після того, як почалися активні бойові дії під Києвом, в Ірпені, Бучі, він рвався першим, він завжди хотів бути на передовій. В першу чергу – стати на захист, ніколи не ховався за спинами, я не бачив у нього ані краплі остраху”, – зауважив Всеволод Терентьєв.
Побратим Роман Дубонос розповів, що Олександр Єфімчук був вправним автомеханіком.
“Він працював на автосервісі і хлопці про нього відгукувалися як про суперспеціаліста, який вмів усе. Я теж планував потрапити до нього зі своїм автомобілем”, – сказав боєць
Наш син України ,ти віддав життя ,сумуємо ,схиляємо голову ,серце рветься Ми переможимо ,потрібно добити ворога ,знищити ,адже ви боролися за наш спокій ,за мир .Хай на небесах буде легко ,спокійно .Пам’ятатиме наших героїв ,співчуття рідним Боже ,зупини це пекло ,збережи життя всім .
Низький уклін тобі синочку! Ми у вічному боргу перед тобою! Боже прийми в свої обійми хороброго воїна і посели його в Царстві Небеснім! Схиляю голову перед батьком, що виростив такого мужнього патріота. Вічна Пам’ять Герою!
Іменний дрон для армії – від учнів Малошпаківського ліцею
Учні, колектив, батьківський комітет Опорний заклад “Малошпаківський ліцей” спільно зібрали – 20 000 ₴ для купівлі ударного FPV-дрона, який присвячують двом загиблим випускникам ліцею, загиблим героям: Єфімчук Олександр, Боровець Роман.
Фото із сімейного архіву (Єфімчук Олександр та Боровець Роман були друзями)
Список публікацій
У Рівному попрощались із 27-річним добровольцем Олександром Єфімчуком // /Rivne Media
Рівне сьогодні прощається із загиблим воїном Олександром Єфімчуком (ФОТО) // Рівне 1
На майдані у Рівному прощаються з Героєм (ФОТО // Радіо Трек: новини