Стасюк Олексій Дмитрович народився 25 березня 1995 року в с. Яполоть Рівненського району.
У 2001 році пішов до Яполотської загальноосвітньої школи I- III ступенів.
Був трішки сором’язливим, спокійним на вдачу хлопчиком, гарно товаришував з дітками, у вільний час захоплювався технікою.
Навчання у школі закінчив у 2012 році. Після школи пішов працювати полірувальником а згодом різчиком на фірму по виготовленню пам’ятників. Їздив на заробітки. Мріяв відкрити свій невеличкий бізнес. З початком повномаштабного вторгнення росії на Україну, Олексій був у місцевій теробороні, їздив у сусіднє село на чергування на блокпост.
6 березня 2022 року вступив до лав ЗСУ, спочатку проходив навчався на полігоні а 23 березня вже був у зоні бойових дій на Донеччині. Служив у 68 окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, був стрільцем помічником гранатометника військової частини А 4056, 1-го єгерського відділення 3 єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону.
Загинув 19 травня 2023 року в н.п. Новомайорське Донецької області під час виконання бойового завдання, пов‘язаного з захистом територіальної цілісності та держаного суверенітету України, внаслідок мінно – вибухової травми.
Завжди хвилювався більше за інших, аніж за самого себе, – саме таким назавжди залишиться в пам’яті Олексій Стасюк…
У Героя залишилась матір та сестра.
Похований на місцевому кладовищі у рідному селі Яполоть
Публікації про Стасюка О
Спогади рідної сестри Марії :
«У нас з Олексієм різниця 2 роки, коли ми були маленькими разом гралися, бешкетували, я завжди знала, що у мене є брат який мене захистить і нікому не дасть в обіду. Дуже любив складати конструктор, машини, а згодом захоплювався мотоциклами. Був веселий, товариський, любив жартувати, відпочивати на природі з друзями. Дуже любив мою донечку Даринку, він був хрещеним батьком, а коли народився синочок то ми назвали Олексійком на честь брата, тому що так хотіла Даринка, і йому було дуже приємно. Коли брат був на війні, то не часто мені телефонував. В грудні 2022 року приходив у відпустку. Про війну нічого не розказував. Коли дізналися про страшну звістку, не могла повірити що брата вже немає»
“.Він був простий у спілкуванні, відкритий та добродушний, надійний. Завжди турботливий до інших, безвідмовно допомагав. Привітним, щирим, добрим – таким його запам’ятають », – розповіла жителька села Анна.
“Завжди хвилювався більше за інших, аніж за самого себе, – саме таким назавжди залишиться в пам’яті Олексій Стасюк.”.. – згадують у Костопіслькій міській раді.
У Яполоті відкрили меморіальні дошки на честь полеглих військових
8 жовтня 2023 року на фасаді освітнього закладу відкрили меморіальні дошки на честь Віктора Франчука, Олександра Мартинюка та Олексія Стасюка. На урочисту церемонію відкриття прийшли мами, дружини, рідні, друзі, однокласники загиблих, педагоги та учні, жителі села. Право відкрити меморіальні дошки надали найближчим людям воїнів – матерям та дружинам.
Настоятель Свято-Георгіївського храму ПЦУ с. Яполоть провів поминальний молебень та освятив пам’ятні знаки. Присутні, схиливши голови у хвилині мовчання, віддали шану світлій пам’яті Віктора, Олександра, Олексія та всіх воїнів, які загинули у боротьбі за свободу, незалежність та цілісність України.
Відтепер пам’ятні знаки на стіні освітнього закладу будуть постійним нагадуванням теперішньому і майбутньому поколінню про патріотизм і героїчний подвиг випускників ліцею.
Список публікацій
Стасюк Олексій Дмитрович // Костопільська міська рада
Костопільська громада в жалобі: захищаючи Батьківщину загинув солдат Олексій Стасюк // Рівне 1
Військовослужбовцю з Рівненщини просять присвоїти звання “Герой України” (посмертно) // Рівне 1
: