Корнійчук Назар Ігорович народився 4 квітня 1999 року в м. Костопіль Рівненської області. У 2005 році пішов до 1 класу загальноосвітньої школи I – III ступенів № 6. У 2008 році перейшов до загальноосвітньої школи I – III ступенів № 5.
У 2012 році, знайшовши себе у спорті, вступив до Костопільського обласного ліцею – інтернату II- III ступенів фізичної культури і спорту» Рівненської обласної ради» на греко- римську боротьбу, де здобув багато грамот, кубків та медалей.
У 2014 році вступив до Рівненського фахового коледжу НУБіП України на спеціальність «Правознавство», де показав себе, як комунікабельний, амбіційний хлопець, який закарбовувався в пам’яті не лише одногрупників а й викладачів. Навчаючись у коледжі здобував не тільки знання а й грамоти, приносячи коледжу призові місця.
У 2018 році, коли Назару виповнилося 18 років, вступив до лав ЗСУ за контрактом хоча був звільнений із військової служби за станом здоров’я. Проходячи службу, одночасно навчався в Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю « Право». Незважаючи на службу, навчався старанно та наполегливо, і також здавав екзамени із зони АТО. Отримав грамоту за проявлену старанність, професіоналізм, сумлінне виконання службових( бойових) завдань з відсічі і стримування збройної агресії росії у Луганській та Донецьких областях.
У 2021 році закінчилися контракт і служба в лавах ЗСУ. Попрацювавши декілька місяців після звільнення із лав ЗСУ, Назар 23 лютого 2022 року пішов до ТЦК м. Костопіль для поновлення військової служби, оскільки побратими, а також командири телефонували та пропонували їхати на службу.
24 лютого 2022 року о 5 – тій ранку він пішов з дому, щоб захистити свою країну та рідних. Перші декілька діб виходив на зв’язок дуже рідко. Він був старшим солдатом, оператором-кулеметником взводу військової частини А0532. Назар старанно та відповідально проходив службу, де за час повномаштабного вторгнення здійснив 5 виїздів у зону бойових дій.
Нагороджений трьома медалями: «Учасник бойових дій», «Ветеран війни»; «За участь в антитерористичній операції».За мужність та відданість своїй Батьківщині нагороджений медаллю «За хоробрість».
27 грудня 2022 року одружився. Сімейне життя тривало лише 3 місяці.
17 квітня 2023 року під час повернення в зону бойових дій потрапив в ДТП, де отримав поранення, не сумісні з життям. Захиснику було всього 24 роки.
Поховали Назарія Корнійчука на «Новому» кладовищі в м. Костопіль поруч з іншими Воїнами Небесного Легіону.
Публікації про Корнійчука Н.
Тепер йому назавжди 24: Костопільська громада попрощалася з Героєм
20 квітня Костопілька громада попрощалася зі своїм земляком, воїном-захисником, відданим патріотом України – Назаром Корнійчуком. Віддати шану оборонцю прийшли рідні, військові, друзі, представники влади та жителі громади. Чин похорону відбувся у Свято-Михайлівському соборі ПЦУ.
По завершенню Героя провели до Майдану Шевченка. Поховали Захисника на «Новому» кладовищі поруч з іншими воїнами небесного легіону.
Вічна пам’ять!
Спогади рідних, друзів:
мами Тетяни:
« Назар був сином від Бога. Одного разу приїхав до мене на день народження з найкрасивішим букетом квітів. Сам заробив кошти, щоб зробити мені
приємно. Також запам’яталося, коли востаннє подарував квіти на свято 8 березня. Дружині і сестрі – величезні букети тюльпанів, а мій букет був у вазі, сказавши:
«Щоб завжди було, куди квіти ставити.»
Сестри Юлії:
«Коли у нашій сім’ї щось траплялося, я телефонувала до Назара і він говорив: «Юльчику, не хвилюйся, все буде настільки погано, що народиться донька і
назвемо Сірожею». Я завжди сміялася. Коли я на нього ображалася, він дарував мені квіти з листівкою у якій запитував: « Пробачиш любого братика? Мир…
Назарчик – найкращий брат у світі, найрідніший спогад нашої сім’ї».
Дружини Яни:
« Назар назавжди залишиться в пам’яті позитивним та харизматичним чоловіком, з ним я була, як за кам’яною стіною…»
Друга Дмитра :
« Про Назара я можу сказати лише добрі слова: він був надійним товаришем, чесною людиною. І це мені дуже подобалося. Назар міг мене насварити,
пояснити, в чому я помиляюся, завжди підтримував у дуже важких ситуаціях. Ми могли не тільки поговорити по душам, він готовий був віддати за мене
своє життя. Коли я це чув, мене ніби охоплювала тепла хвиля і водночас гордість, що у мене є надійний і справжній друг . Назар був людиною слова,
сказав – зробив! Був душею компанії. За всіх свої рідних і близьких стояв горою.
Коли Назару потрібно було від’їжджати, я пожартував і кажу : « Давай спробуємо «відкосить»: на «крайняк» руку зламаємо, щоб відтянути час…» На
що Назар мені відповів: « Дімоне, я їду туди воювати за свою сім’ю, за тебе, за малого, щоб він знав, який у нього дядько». Мені аж в горлі щось стало, коли він мені це говорив. Такий друг зустрічається один раз на все життя… Я дуже радий, що доля звела мене з Назаром».
Побратима, позивний « Міха»
«Назар був людиною слова, завжди чесний і справедливий. Визнавав свої помилки, ніколи не сперечався. У нього була особлива риса характеру- бути сильною людиною. Скажу відверто: я знайомий із багатьма авторитетними людьми, але вони могли б позаздрити Назару, що він такий ще молодий, а мав такий розум . Ось такий був наш Назік. Він надійний, справжній, я йогоповажав і зараз ціную, згадую, бо це – справжній друг.»
Ольги Кондратюк:
« Познайомилися ми з Назаром у 2019 році у зоні ООС. Він був чесною і доброю і позитивною людиною. Пригадую: сім’я Танащуків запросилиа мене і Назара стати хрещеними батьками їхньої доньки Аліни. Він ходив щасливий і всьому штабу хвалився, що в нього буде кума – офіцер. Кожне свято і просто без причини зі своєю компанією ми проводили вільний час.
Під час традиційного викупу нареченої на моєму весіллі Назар тримав двері один проти 10 чоловіків. Запрошені гості думали що прохідні двері з луткою винесуть. Моїй мамі говорив: « Іванівно, не переживайте, ніхто сюди без гідного викупу не пройде». Тоді був незабутній день а другий – ще кращий,який неможливо забути. Завжди мені нагадував, що я найкраща кума. Мені не треба було телефонувати і апрошувати Назара на гостини, він сам приходив коли хотів.
Остання розмова з ним була, коли я вітала Назара з днем народження. Він говорив що доробив ремонт в хаті, і всі ми разом маємо відсвяткувати Великдень. А через тиждень після цієї розмови я зайшла у їхній дім і не могла повірити в те, що сталося… Провела свого кума Назара в останню дорогу.
Є багато чого згадати…Єдине, що важко дивитись на світлини, де всі щасливі, не було війни, а Назарчик залишиться лиш в спогадах» .Побратима Олега Бернади :
«З Назаром я провів багато ротацій. Він був позитивний, цікавий, багато підкидав ідей щодо облаштування позицій. Легко навчався військової справи.
Ніколи не цурався роботи. Мав свою думку. На кухні був майстром, дуже смачно готував страви. Не вистачає тебе, братику!»Спогади побратимів:
« Коли ми були в зоні АТО, на перевірку приїхали командири і почали знайомитися з нами. Дійшла черга до Назара , він відповів: « Я- Назарчик». Усі
просто падали зі сміху. З тих пір усі знали, що в нас є не Назар а Назарчик».
Світлини із домашнього архіву
Список публікацій
Костопільщина втратила двох Героїв – захисників: [Назар Корнійчук]// Новини Костопільщини. – 2023. – №16( 22 квіт). – С.4.
Корнійчук Назар Ігорович / / Костопільська міська рада:
Костопільська громада попрощається із полеглим воїном Назаром Корнійчуком // Горинь:
Костопіль у жалобі: Місто прощатиметься із 24-річним Захисником // Радіо Трек:
Дорогою на фронт у ДТП загинув 24-річний воїн з Рівненщини Назар Корнійчук // Еспресо.Захід
На подвір’ї Рівненського фахового коледжу встановили інсталяцію в пам’ять про загиблих Героїв-випускників // Національний університет біоресурсів і природокористування України»: