Олександр Ліщук народився в 1994 році в селі Томашгород Рокитнівського, нині Сарненського району на Рівненщині. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення проходив строкову службу в армії. Згодом переїхав у Київ. З 2013 до 2019 року служив у Президентському полку. Пізніше влаштувався адміністратором у приватну компанію, створив сім’ю і планував відкрити власну справу. Купив будинок під Києвом та почав облаштовувати його . На початку повномасштабного вторгнення Олександр Ліщук відвіз дружину та двох дітей до рідного села Томашгород.
Сам пішов у військкомат добровольцем. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Тривалий час перебував на Херсонському напрямку, де ворожа міна і забрала життя 28-річного воїна Олександра…
Публікації про Ліщука О.
Загинув в один день із трьома побратимами: Сарненщина попрощалась із 28-річним воїном
28-річний військовослужбовець Олександр Ліщук, позивний «Камиш», загинув 4 січня 2023 року на Харківщині. Авто, в якому він їхав з трьома побратимами, наїхало на міну. Всі військові загинули миттєво.
Олександр разом з побратимами тривалий час ніс службу на Херсонському напрямку. Після звільнення Херсону підрозділ воїна передислокувався на Харківщину. Операція за декілька кілометрів від російського кордону стала для Олександра Ліщука останньою. Після вдало проведеної операції бійці повертались у гарному настрої. Дорогою їх автівка наїхала на міну. Олександр Ліщук загинув з побратимами-земляками: рівнянами Богданом «Каменем» Гордійчуком, Василем «Удавом» Удодиком та Юрієм «Кузею» Кузмічем з Березівської громади.
«Я завжди пам’ятатиму його обличчя, яскраву посмішку, його щирий погляд. Кожного разу коли в будинку лунало: «Саша приїхав», я завжди вибігала на вулицю і бігла його обіймати. Я не знала, що того разу обіймала востаннє. Назавжди запам’ятаю, як ще маленькою приїжджала до Саші в Київ. Він завжди тяжко працював, одразу на декількох роботах, але, повертаючись додому, навіть втомлений і змучений міг приділити час нам. Саша завжди казав, що буде перемога, що ми будемо всі разом її святкувати… Вона обов’язково буде, але з ким нам її відзначати? Я завжди пишалася братом, коли маленька бачила його по телевізору у Верховній Раді. І до кінця життя пишатимусь. Бо він — Герой», – поділилась спогадами сестра Олександра Альона Осаулко.
8 січня Олександра Ліщука поховали на кладовищі в селі Томашгород
У Рівному сьогодні прощаються із чотирма загиблими Героями
7 січня, об 11:00 на Майдані Незалежності прощалися відразу з чотирма мужніми Героями, які віддали найцінніше – власне життя за наше з вами мирне небо. Богдан Гордійчук, Василь Удодик, Олександр Ліщук та Юрій Кузмічь – друзі та захисники, яких об’єднала війна, – говорить міський голова Рівного Олександр Третяк.
– А найтрагічніше те, що тепер всі вони мають одну і ту ж дату смерті…Бо їх життя обірвалися в одну мить…Чотири молоді життя обірвалися в зоні бойових дій на Харківщині, а тепер їх проводять в останню путь у рідному Рівному, на Рокитнівщині та Березнівщині…
Завершення відспівування убієнного воїна Олександра відбулося у Свято-Іоанно-Богословському храмі села Томашгород. З благословіння керуючого єпархією, Високопреосвященнішого Анатолія, митрополита Поліського і Сарненського Чин очолив протоієрей Анатолій Сидорук.
Поховано воїна на цвинтарі села Томашгород. Вічна память його душі…
Список публікацій
Загинув в один день із трьома побратимами: Сарненщина попрощалась із 28-річним воїном // Сарни NEWS CITy
Громада Сарненського району попрощалася з героєм з Томашгорода // ОГО
Відразу чотири родини з Рівненщини втратили захисників 4 січня на Харківщині…// Горинь