Єгор Муха народився у Рівному. Навчався у НВК “Колегіум”, школі.№1 та № 26 Оскільки народився у родині залізничників, завершив навчання на Рівненській дитячій залізниці. А за тим і професію обрав пов’язану із нею: вирішив здобути фах помічника машиніста тепловоза та електровоза у Козятинському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту.
18 січня 2022 року Єгорові виповнилося 18. З четвертого дня війни юнак вже був в армії. Спершу служив на кордоні, набирався досвіду. До всього ставився дуже серйозно і відповідально. Це помітили, тож він у свої 18 став командиром взводу.
Єгор дуже хотів перевестися у іншу військову частину, аби бути у зоні бойових дій. Відчував, що там він потрібніший, що саме там його місце.
Дбайливий син не розповідав мамі, де саме служить, які завдання виконує. Лише згодом зізнався, що побував у найгарячіших точках, був під Бахмутом.
19-річний старший солдат Єгор Муха загинув 20 травня при виконанні бойового завдання в районі селища Хромове на Донеччині..
У Єгора залишилася мати.
Публікації про Муху Є.
Спогади Мами
Мама Героя, Євгенія, пригадує, що Єгор змалечку був дуже сильним морально, завжди дбав про рідних — старшу сестру та двох молодших братів 8 і 9 років. Справжній, добрий син був надійною опорою та підтримкою. Часто посміхався щиро і світло.
“18 січня 2022 року Єгорові виповнилося 18, а вже 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення. З училища їх відпустили додому, але Єгор щойно приїхав сказав відразу, що піде добровольцем. Говорив, що не буде ховатися у підвалах, що мусить бути там і захищати нас. Тож відправив мене з молодшими братами у Болгарію від футбольного клубу “Верес”, хоч сам з четвертого дня війни вже був в армії. Спершу служив на кордоні, набирався досвіду. До всього ставився дуже серйозно і відповідально. Це помітили, тож він у свої 18 став командиром взводу. Єгор дуже переживав, постійно слідкував, аби мати все якісне — і амуніцію, і захист, і медикаменти. Говорив, що не можна брати абищо, якщо від цього може залежати життя,” – розповідає Євгенія.
“І він до того готувався. Займався спортом, качався, бігав на п’ятий поверх з гирею… Слідкував за харчуванням. Наполягав, що повинен бути у формі, коли його перевід таки погодять. Але йому відмовляли. Я переконувала, що може так і краще, але Єгор сказав чітко: ти мене не втримаєш, я мушу бути там. Його перевели лише за четвертим разом. Коли видали бронежилет, він важкий такий, Єгор лише усміхнувся: “Бачиш, мамо, не дарма я з гирею бігав.” .
А за тим справдилося іще одне бажання — Єгор став частиною підрозділу “Вовки Да Вінчі”.
“Він дуже пишався цим, захоплювався самим командиром — Да Вінчі — ще встиг послужити під його керівництвом. Постійно говорив, що вони всі разом, як одна сім’я, стоять один за одного. Заспокоював, що ніколи не діють з опалу, завжди ретельно готуються та планують… Напевне, якби склалось інакше, мій Єгор був би таким самим, як Да Вінчі. Хоча обіцяв, що після перемоги не залишиться в армії. Хотів поїхати навчатися за кордон, усе прорахував, відкладав гроші , щоб вистачило і на навчання, і на життя, і на інше. Мріяв повернутися потім в Україну, щоб з новими знаннями робити її кращою.”
“У п’ятницю, 19 травня, ми іще з ним переписувалися. Він на диво швидко відповідав. Ми з молодшими гуляли біля стадіону, то Єгор ще сварився, чого я не повела їх на матч, бо ж Вася так любить футбол. А я повторювала, що він повернеться і ми підемо усі разом, щоб відчути цю атмосферу, побачити цей гарний стадіон. Писала, що вболівальники скандують “Слава ЗСУ!” А вже в суботу Єгора не стало — їх накрили мінометним вогнем…” .
Рівняни попрощалися з Єгором Мухою
За матеріалами Рівненської міської ради
Під Бахмутом загинув боєць добровольчого корпусу “Правий сектор” Єгор “Грін” Муха.
Єгор Муха входив до 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС.
Про це повідомили його побратими у Facebook.
З великим болем повідомляємо, що під час виконання бойового завдання під Бахмутом, проявивши мужність і стійкість, загинув наш боєць, побратим — Єгор Муха, друг «Грін». Життєрадісний і щирий — він був вірним Україні до останнього подиху.
Грін назавжди в строю!
Речниця Патрульної поліції Рівного Оксана Юрченко пригадує Героя як шляхетну, світлу та чисту людину.
“Ми бачились лише місяць тому, Єгор тоді відновлювався. Випадково при зустрічі я подивилась йому в очі та побачила зрілого чоловіка, і аж ніяк не 19-річного хлопчину, Оліного друга, дитину для мене, яка росла на моїх очах. Мене тоді це так вразило.
Я не могла сьогодні видихнути. Все попливло перед очима. Я не могла повірити, не хотіла!!! Просто шок.
Ми втратили неймовірну Людину, тонкої душі, мужності і сили, те що називають — цвіт нації. Вони вбивають наших дітей, наше майбутнє і я киплю від люті, безсилля, ненависті і прокльонів.
Царство Небесне тобі, сину, дитино шляхетна, світла і чиста. Це дика несправедливість!!! Ти мав жити!
Навіки слава Герою, справжньому чоловіку, завдяки тобі і таким як ти ми досі є…
Я не знаю, як твоїй матері це пережити, я не уявляю, мені так боляче, що не можу підібрати слів.
Моя вдячність немає меж. Ти назавжди в нашому серці. Таких як ти не забувають. Таких як ти більше нема і не буде.
Похорон у неділю, прийдіть віддати Герою шану, він віддав за нас найцінніше — своє життя.”
Фото із ФейсбукЛюдмила Пам’ять, шана, честь героям! Додалося небесного війська…а нам додається скорбота і туга..
Наталя “Слава і пам’ять Герою довіку! Співчуття рідним, побратимам та друзям. І знову смерть гірко жнивує в Україні.!
Список публікацій
У Рівному попрощалися з військовими Єгором Мухою, Максимом Хохловим та Олександром Назаром // Суспільні новини
Під Бахмутом загинув боєць ДУК ПС Єгор Муха “Грін” // Новинарня
На Рівненщині прощалися з трьома Героями // Рівне 1