Народився В’ячеслав у с. Городець Володимирецького району (нині Сарненського) у звичайній сільській сім’ї. Рано залишився без батька, тому вихованням його та меншого брата Віталія повністю лягло на плечі матері – Варвари Степанівни.
У 1991 році, в місцевій школі В’ячеслав розпочав навчання, а завершив здобувати базову загальну освіту в 2000 році у Загальноосвітній школі №4 І-ІІ ст. м. Вараш. Далі продовжив навчання у ВПУ №29 смт. Володимирець, яке закінчив у 2003 році та здобув спеціальності: електрозварник, електромонтажник силових та освітлювальних мереж. У 2004-2005 роках В’ячеслав Петрович працював по спеціальності у м. Вараш (колишній Кузнецовськ) на Дочірньому підприємстві Західно-Українського монтажного управління Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», звідки був призваний на строкову службу в Збройні Сили України (2005-2006 р.р.).
З 2011 по 2015 роки В’ячеслав працював у ПРаТ «Рафалівський базальтовий кар’єр». За цей час, встиг одружився, народилася старша донечка, а також був призваний по частковій мобілізації та перебував у зоні проведення АТО, мав три нагороди. У 2017 році у захисника народилася друга донечка.
20 квітня 2022 року був мобілізований захищати суверенітет та територіальну цілісність нашої держави, проходив навчання на Яворівському полігоні. З 19 травня 2022року перебував у складі 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша в/ч А4056. Бойові завдання виконував у Донецькій області, в районі міста Вугледар. В’ячеслав перебував у роті розвідки. За час війни опанував керування розвідувальними БПЛА та був нагороджений грамотою командувача оперативно-стратегічного угрупування військ “Таврія” 14.03.2023 року.
В’ячеслав Петрович захоплювався різноманітною технікою. Навіть в окопах ремонтував «віджаті кулемети» – згадують побратими. Мав позивний «Господар», дбав щоб завжди було всього із запасом: і харчів, і зброї. Любив бджільництво, мав власну пасіку. Займався евакуацією бджіл на Сході країни.
Чуйний, мужній, надійний, люблячий син, чоловік і татко. Мав багато друзів та користувався авторитетом односельців. Справедливий та вірний патріот своєї країни!
Загинув В’ячеслав Петрович 17 червня 2023 року у населеному пункті Благодатне, виконуючи завдання, герой отримав поранення несумісні з життям.
У Героя залишились: мама, брат, дружина і дві доньки.
Похований на кладовищі у рідному с. Сварині, Городецького старостинського округу.
Публікації про Сернюк В.
“Невблаганна війна забирає чоловіків, яким би ще жити й жити, творити новітню історію нашої держави. Військовослужбовець 68 єгерської бригади В‘ячеслав Петрович щиро любив свою країну, і смерть за неї прийняв так само гідно. У Героя залишились мама, брат, дружина і діти (двоє дівчаток).
Жодні слова скорботи не применшать болю осиротілої матері, що проводжатиме свого сина в останню дорогу. Жодні слова не заспокоять болю у серці дружини. Ніщо і ніхто не замінить дівчаткам батька…
Висловлюємо щирі співчуття родині, молимося за спокій душі.
Не пробачимо ніколи ворогу втрат – наших Героїв!”, – йдеться на фейсбук – сторінці Сарненської міської ради
Памʼяті Героя – Сернюка Вʼячеслава Петровича!
Він був чудовим сином, чуйним чоловіком, неймовірним батьком, вірним побратимом, а ще він був – Господарем, якого сьогодні проводжало не тільки рідне село!
Плакали Сварині, плакав Городець!
Він до останнього подиху був справжнім!
Слава Герою!
Слава Україні! Честь!
Світлини із “Книга памяті”
Список публікацій
У боях на Донеччині загинув “єгер” 68-ї бригади В’ячеслав Сернюк // Еспресо
Під Донецьком загинув ще один мужній воїн з Сарненщини // ЧаРівне
На Донеччині загинув воїн із Сарненської громади // СарниNews.City