Удодік Іван Васильович, позивний “Мазай” (22.02.2000-18.09.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Народився 22 лютого 2000 року у селі Зірне що на Березнівщині. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2006 по 2015 рік. З дитинства Іван мав хист до малювання, пізніше захоплювався комп’ютерним дизайном.У мирному житті Іван був надзвичайно вихованою, відповідальною, стриманою, життєрадісною молодою людиною. У ньому гармонійно поєднувалися мужність і чуйність, серйозність і дуже тонке почуття гумору.
У 2015 році продовжив навчання у Березнівському лісотехнічному коледжі, який закінчив у 2019 році за спеціальністю «Садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка садово-паркового господарства. Він був працьовитим, добродушним, уважним до молодшої сестри і батьків. На війну він пішов із перших днів повномасштабного вторгнення ворога. Служив солдат бойовим медиком розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Іван Удодік, солдат, бойовий медик розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади, загинув 18 вересня 2023 року у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Публікації про Удодіка І.

Знову чорна тінь скорботи прийшла на Березнівщину

Висловлюємо щирі співчуття рідним з приводу загибелі сина, брата, онука.

Важко знайти слова втіхи та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав, любив і шанував Івана.

Сумуємо та низько схиляємо голови у скорботі.

Вічна пам’ять і слава українському воїну Івану Удодіку, який захищав рідну Україну і кожного з нас!, – йдеться фейсбук-сторінці Березнівської міської ради

Спогади

Перша вчителька Івана згадує його теплими словами: “Ти назавжди залишишся для мене щирим, добрим, привітним учнем із творчою душею художника.”

Марія Удодік:

«Мій брат був відважною людиною. Він пішов захищати свою країну та сім’ю, залишивши власні мрії та бажання. Обрав рятувати людські життя на полі бою, адже життя – найцінніше, що ми маємо. Але, на жаль, не зберіг власного. Був добродушним, турботливим і залишив по собі тільки світлі спогади»“Я пишаюсь своїм братом. Він став щитом задля нашої свободи, задля наших мрій та задля миру, так і не здійснивши власних бажань.”

У селі Зірне попрощались з молодим воїном

23 вересня у селі Зірне Березнівської територіальної громади провели в останній земний шлях молодого земляка Удодіка Івана Васильовича, 2000 року народження, в якого криваві московські окупанти забрали життя.

Лицар з душею художника

Похорон ніколи легким не буває, особливо коли за обрії земного життя відходить молода людина, чи, тим паче, воїн-захисник, який жертвує ним заради рідних, друзів, любові, всього того, що зветься Батьківщиною, Україною. Саме такий вчинок-подвиг здійснив 23-річний бойовий медик розвідувальної роти 117-ої окремої механізованої бригади Іван Удодік із Зірного. Нестерпно було дивитися, як побивалися над тілом юного звитяжця мама Світлана Миколаївна, батько Василь Іванович, який теж, до речі, перебуває на фронті, сестра Марія, кохана дівчина Леся, якій Іван зовсім недавно зробив пропозицію.

У мирному житті він був надзвичайно вихованим, відповідальним, стриманим, доброзичливим юнаком, одним з кращих учнів у Зірненській загальноосвітній школі. Як зазначають його вчителі, в характері їх вихованця поєднувалися глибока інтелігентність, начитаність, серйозність і водночас тонке почуття гумору. Іван мав з юних літ хист до малювання, а пізніше захопився комп’ютерним дизайном. Любив природу, все красиве, світле і чисте. Тому обрав для продовження навчання Березнівський лісотехнічний коледж за спеціальністю садово-паркове господарство, адже творча душа художника прагла прикрашати землю, збагачувати її.

Але на перешкоді втіленню юначих мрій стала війна. Іван Удодік вступив до лав Збройних Сил України в перші дні повномасштабного вторгнення кривавих московських окупантів на нашу землю, а 18 вересня 2023 року загинув у бою з ними. Сталося це поблизу населеного пункту Роботи не Запорізької області.

Звістка про загибель земляка – звитяжця до глибини душі вразила всіх, хто його знав. Тому минулої суботи висловити безмежну вдячність захиснику України, провести Івана в останню земну путь до зажуреної оселі Удодіків прийшли рідні, представники влади, друзі, бойові побратими, односельчани, настоятелі місцевого та навколишніх храмів УПЦ на чолі з благочинним Ігрем Коспою, колишні однокласники, вчителі.

Під звуки духового оркестру, духовних піснеспівів, в супроводі почесної варти, колони прапороносців живим людським коридором рухався похоронний кортеж встеленими квітами вулицями села до Свято – Пантелеймонівського храму, де відбулася заупокійна церковна служба.

Військовий ритуал поховання відбувся на місцевому сільському кладовищі. Рідна земля прийняла тіло захисника в свої обійми, душа його відлетіла у небесні Господні володіння, щоб навічно оселитися там, де праведники спочивають, а пам’ять про нього залишиться назавжди у наших вдячних серцях.

. Надія ЯРМОЛЮК.

«Ти назавжди залишишся для мене щирим»: під час звільнення Роботиного загинув 23-річний воїн

(Витяг)

Вікторія МИКИТЮК, «ФАКТИ»

У селі Зірне на Рівненщині проводжали в останній земний шлях Івана Удодіка 2000 року народження, в якого криваві московські окупанти забрали життя. Солдат, бойовий медик розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади, загинув 18 вересня у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Захисник вступив до лав Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення, повідомляє Березнівська міська рада.

У мирному житті Іван був надзвичайно вихованою, відповідальною, стриманою, життєрадісною молодою людиною. У ньому гармонійно поєднувалися мужність і чуйність, серйозність і дуже тонке почуття гумору. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2006 по 2015 рік. З дитинства Іван мав хист до малювання, пізніше захоплювався комп’ютерним дизайном.

Рідні, друзі, священнослужителі та односельчани прийшли до батьківської оселі Івана щоб висловити безмежну вдячність захиснику, який віддав своє життя за Україну. Під звуки оркестру, у супроводі почесної варти та колони прапороносців живим коридором проводили Героя від рідної домівки дорогою, встеленою квітами до місцевого Свято-Пантелеймонівського храму, де відбулася заупокійна служба. Поховали захисника на сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка. У Івана залишились батьки та сестра.

УНІАН 23 сентябрь 2023 г. ·

Віддав життя за Україну бойовий медик із Березнівщини Іван Удодік

Іван Удодік мав звання солдата. Служив бойовим медиком розвідувальної роти 117-ї окремої механізованої бригади. На захист країни воїн став з перших днів повномасштабного вторгнення.

Вічна пам’ять!