Олександр Володимирович народився 12 червня 1993 року і все життя проживав у рідному селі Поліське Рівненського району Рівненської області.
У 2010 році закінчив Поліську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. З 20 квітня 2015 року по 12 жовтня 2016 року проходив строкову військову службу у Збройних силах України.
Гранатометник 1 механізованого відділення, 3 механізованого взводу, 7 механізованої роти, 3 механізованого батальйону військової частини А 4674, 117 військової бригади, військовослужбовець військової служби призваний за мобілізацією 26 лютого2022 року.
Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину проявивши стійкість та мужність поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області, внаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям.
Олександр загинув 20 вересня 2023 року, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.

Публікації про Рахильчука О.

“Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти душевні рани мамі Валентині Петрівні, батьку Володимиру Миколайовичу, дружині Яні Ростиславівні, сестрі Катерині і братам Миколі та Роману.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.

Навіки пам’ять про Захисника України буде жити у наших серцях та вічним болем залишиться в душах рідних і близьких людей”, – йдеться на вебсторінці Березнівської міської ради.

У селі Поліське Березнівської громади попрощалися із загиблим захисником України Олександром Рахильчуком

23 вересня, у селі Поліське прощалися з молодим воїном, Рахильчуком Олександром Володимировичем, 1993 року народження, який поліг під час виконання бойового завдання у бою з російськими окупантами.

23 вересня тіло загиблого захисника зустріли на рідній землі. Жителі сіл Антонівка, Кам’янка, Кургани, Моквин, Друхів, Поліське та міста Березне вийшли віддати шану Герою.

Рідні, друзі, священнослужителі, односельчани, військові та добровольці місцевого добровольчого формування територіальної громади сьогодні прийшли до сімейної оселі, в якій проживав Олександр, щоб висловити безмежну вдячність захиснику, який віддав своє життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність, за спокій сердець та за майбутнє кожного з нас.

Потім в супроводі почесної варти та колони прапороносців урочисто провели захисника рідними вулицями в останній земний шлях від сімейного будинку до Свято-Михайлівського храму села Поліське, в якому відбулася заупокійна служба.

Сльози смутку і жалоби, квіти вдячності супроводжували нашого захисника у останній земній дорозі.

Під залпи військового салюту поховали Олександра Рахильчука на сільському кладовищі рідного села Поліське.


Він буде в пам’яті людській повіки жити


Коли минулої неділі разом із заступником голови міської ради Василем Тарасюком прямували автівкою у Поліське на похорон загиблого тридцятирічного героя
Олександра Володимировича Рахильчука, то побачили, що від початку центральної вулиці Друхова і до її закінчення обабіч дороги лежали осінні квіти. Так жителі цього села зустрічали і проводжали траурний кортеж, який доставив труну з тілом полеглого звитяжця у рідне Поліське. Аналогічно квітами шани і смутку були вкриті узбіччя його центральної магістралі аж до подвір’я полеглого. Це вкотре засвідчує, що ми, українці, глибоко шануємо і завжди пам’ятаємо тих земляків, які віддали своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої Вітчизни.
Сотні людей зібралися на подвір’ї Рахильчуків і навколо нього. На їх очі упала тінь смутку, в багатьох бриніли гіркі сльози, а чорні жіночі хустини, здавалося, затьмарювали полудневе сонце…
Під журливі піснеспіви церковного хору нескінченний потік односельчан та приїжджих рідних і близьких з квітами в руках прямував до оселі загиблого героя, аби віддати йому шану і щиро вклонитися його пам’яті.
Запали в душу такі слова, що прозвучали з вуст хористів: «Не вмирає, не вмре Україна, як Ісус не помер на хресті…». Це суща правда, бо її захищають і возвеличують такі справжні патріоти, як Олександр Рахильчук.
Від присутніх на похороні дізнався, що він народився і виріс у звичайній селянській родині. Закінчив місцеву школу, відслужив у війську, одружився. Останні роки працював на пилорамі. Земляки говорять про нього якнайкращі слова шани і поваги. Адже він був хорошим сім’янином, працьовитою і доброю людиною, поважав інших і завжди готовий допомогти їм.
У перші дні віроломного нападу росії на нашу Україну Олександр добровольцем пішов на фронт, щоб захищати її від жорстоких ворогів, служив гранатометником механізованого батальйону.
Зовсім нещодавно він побував у короткостроковій відпустці, щиро радів зустрічам з рідними та близькими, односельчанами, а особливо коханою дружиною Яною , яка має подарувати Олександрові такого бажаного сина-первістка. Разом мріяли про його майбутнє, а як дбайливий господар, мужній воїн мав намір після Перемоги зводити господарську будівлю. Для цього навіть придбав блоки.
Але жорстока доля,підступні вороги, на ,жаль,розпорядилися зовсім по-іншому. Черезтиждень після прибуття з дому у свій військовий підрозділ Олександр Рахильчук 20 вересня загинув у бою з російськими загарбниками.
Після цього логічного відступу продовжу розповідь про його похорон у рідному селі. Офіційна частина траурних заходів розпочалася з приходом на обійстя Рахильчуків благочинного територіального благочиння ПЦУ настоятеля Березнівського Свято-Покровського храму отця Мирослава Синиці та групи священників ПЦУ. Вони біля труни з прахом героя-земляка провели відповідну службу.
А потім похоронна процесія попрямувала вулицями Поліського. Її очолювали юнаки, які несли жовто-блакитні прапори, чоловіки з хрестами та хоругвами. Дівчата встеляли останню путь воїна-звитяжця квітами.
Заупокійну службу в супроводі церковного хору у Свято – Миколаївському храмі провели священники ПЦУ, очолювані благочинним Мирославом Синицею. Поховали відважного патріота – земляка з усіма військовими та цивільними почестями на місцевому кладовищі. Хай вічною буде пам’ять про воїна-захисника України Олександра Рахильчука, який поліг, звільняючи її від ворогів-агресорів.
Слава героям і нашій Вітчизні слава!


Павло РАЧОК.

Список пубдікацій

Рачок П. Він буде в пам’яті людській повіки жити / П.Рачок // Надслучанський вісник :Березнівська районна газета. – 2023. – № 39 /28 верес./. – С. 2.

На війні загинули двоє військових з Рівненщини — Петро Захарчук та Олександр Рахильчук // Суспільне Рівне

Загинув воїн із Березнівщини Олександр Рахильчук // Район, Рівне

На Запорізькому напрямку загинув воїн із Березнівщини Олександр Рахильчук // Горинь

Березнівська громада попрощалася із загиблим воїном Олександром Рахильчуком // Рівненські новини

Рахильчук Олександр Володимирович (12.06.1993-20.09.2023)