Трофимчук Андрій Олександрович народився 13 грудня 1981 року в місті Костопіль. У 1983 році відвідував дошкільний навчальний заклад №4» Берізка».
У 1997 році закінчив загальноосвітню школу № 1 ім. Т. Г. Шевченка. 1 вересня 1997 року вступив до філії ВПУ-1 у місті Костопіль.
22 червня 1999 року закінчив повний курс названого закладу за професією «Маляр (будівельний)- штукатур».
28 квітня 2000 року призваний на строкову службу. із травня по червень 2000 року був стрільцем в/ч 3008 м. Вінниця. З червня 2000 року по травень 2001 року – стрілець в ОФВВМВС. З травня по жовтень 2001 року – командир відділення в ОФВВМВС. Після служби працював на різних підприємствах.
Вправно вмів будувати будинки, альтанки та інші вироби з круглого дерева.У 2014 році пішов добровольцем захищати Україну. Ніс службу в З ОСР ДУКПС.

2 грудня 2022 року призваний другим відділом Рівненського РТЦК та СП Рівненської області. Проходив навчання у Польщі, далі виконував бойові завдання в Донецькій області. Старший сержант, командир відділення морської піхоти – командир машини взводу морської роти в/ч А 4548.
Загинув Андрій Трофимчук 15 липня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу в районі н. п. Новодонецьке, Донецької області.
Похований Андрій Трофимчук на кладовищі « Нове» разом з іншими Воїнами Небесного легіону.

Публікації про Трофимчука А.

“Андрій Трофимчук із 2014 року захищав нашу незалежність, гідність нашого народу. Був добровольцем “Правого сектору”. Один із тих, чию особисту історію, характер, сміливість будуть пам’ятати. Спокій в тилу – це заслуга та подвиг таких як Андрій. Щирі співчуття рідним і близьким! “, – йдеться на вебсторінці Костопільської міської ради

Cпогади

Мами Лідії Василівни:

« Андрій був дуже доброю дитиною, змалечку нічого не боявся. Був хоробрим та відважним. А ще любив справедливість. Дарував мені квіти, робив подарунки. Найкращий сюрприз був у шкільному віці, одного разу вперше приготував суп із локшиною. Син був ще дуже товариським».

Сестри Наталії:

«Андрій був дуже добрим та співчутливим. Завжди всім допомагав, був щирим та відвертим. Він був патріотом своєї держави. Андрій міг не йти на фронт, бо мав певні проблеми зі здоровʼям, але як війна прийшла в Україну – не вагаючись пішов добровольцем. Він дбав за усіх, піклувався про кожного бійця, допомагав їм .

«Андрій був старшим братом, завжди мене захищав, коли раптом хтось ображав. Пригадую, в дитинстві Андрій запропонував мені заплести моє довге волосся, і я погодилася. Але замість гарної зачіски у мене на голові було нав’язано багато вузликів. Я любила з братом спілкуватися, посміятися, у нього було гарне почуття гумору. Мені дуже не вистачає брата і його позитиву».

Батька Олександра Калениковича:
«Андрій ще з малечку любив зі мною їздити в село. Ми ходили разом рибалити, Сашку завжди щастило зловити велику рибу. А ще він дуже любив
коней: розмовляв з ними, захоплювався, не боявся підійти і погладити.. Не соромився працювати на городі, відповідально ставився до всього ».

23 липня 2023 Костопільська громада попрощалася із Андрієм Трофимчуком

Прощалися з Трофимчуком Андрієм на майдані Шевченка у Костополі. Тут зібралися рідні та близькі Героя, громадськість та представники влади. Чин похорону відбувся у соборі святих апостолів Петра і Павла ПЦУ.

Світлини із домашнього архіву

Список публікації

Загинув воїн із Костополя Андрій Трофимчук // Рівне, район

Трофимчук Андрій Олександрович: Вікіпедія:вільна енциклопедія // Костопільська міська рада

У Костополі прощатимуться з командиром морської піхоти, який загинув на Донеччині // Рівне вечірнє

Підтвердилась інформація про загибель бійця з Рівненщини Андрія Трофимчука // Суспільне Рівне

Можливо потрапив у полон: Костопільська міська рада спростувала інформацію про загибель старшого сержанта Андрія Трофимчука // Рівне 1:

Трофимчук Андрій Олександрович (13.12.1981-15.07.2023)