Бейнар Ігор Айгарович (позивний «Бен») народився 05 лютого 1981 року у місті Дубно. Закінчив Дубенську ЗОШ №1. У 1996 році Ігор вступив у Професійно-технічне училище №9 м.Рівне. В 1999 році йому було присвоєно кваліфікацію “Регулювальник і контролер радіоелектронної апаратури і приладів 3 розряду”.
У 1999 році був призваний на строкову службу в ЗСУ (танкові війська). У 2019 році добровольцем проходив військову службу в зоні бойових дій АТО під керівництвом Української добровольчої армії Дмитра Яроша
Від початку повномасштабного вторгнення Ігор одним з перших добровольців вступив до лав ЗСУ. Проходив службу в окремому розвідувальному батальйоні, виконував бойові завдання у Житомирській, Київській областях та на кордоні з Білорусією. Ігор Айгарович робив все від себе залежне для захисту України, щоб ми жили під мирним небом.
30 травня 2023 року солдат окремого розвідувального батальйону Ігор Айгарович Бейнар помер – раптова смерть обірвала життя мужнього захисника України.
Похований на Алеї Слави, в місті Дубно, на Семидубському кладовищі.
У Героя залишилась мама, дружина, син та донька.
За патріотизм та особисту мужність, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, взявши на себе відповідальність за долю країни був нагороджений відзнакою «Хрест Бойового Братерства».
“Почесний громадянин м. Дубно”. Рішення сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року (посмертно)
Публікації про Бейнара І.
Дубенчани віддали останню шану воїнам-героям
Попрощатися з полеглими військовослужбовцями разом із родиною, громадою та військовими побратимами прийшли міський голова Василь Антонюк, начальник Дубенського РТЦК та СП Анатолій Кононов, депутати та працівники Дубенської міської ради, небайдужа громадськість.
Священники Православної церкви України на чолі з благочинним о.Василем Лозинським відслужили поминальну панахиду.
Після прощання траурна процесія вирушила до останніх місць спочинку воїнів.
На Рівненщині вручили пам’ятні відзнаки «Батьківське серце» дітям наших Героїв, які віддали своє життя, захищаючи Україну.Серед вшанованих Захисників —Ігор Бейнар,Діти Героїв заслуговують на найкраще майбутнє — у вільній, мирній і незалежній Україні, за яку їхні батьки віддали життя. Їхня самопожертва була не марною, адже саме завдяки їм ми маємо шанс на таке майбутнє. Ми всі несемо відповідальність за те, щоб їхні діти росли в країні, якою їхні батьки могли б пишатися.
МАМИНА ДУША З ТОБОЮ•~
Я одна з тих,
в кого забрали сина.
Він, як Герой, загинув
на війні. Нащо та слава, як в землі дитина. Живого поверніть його мені.
Ним пахнуть ще в
кімнаті його речі.
Ніколи вже не буде,
як колись. Дивлюсь, тепер, на небо, кожен вечір:
- Сину, прошу, живим мені наснись!
Як ти пішов, я не
жила - боялась.
Про смерть твою, синочку мій, почути.
А доля наді мною посміялась.
Не обійняти вже.
Не повернути...
Я дихати без тебе забуваю. Обличчя
моє маска, а за ним.
Той біль нестерпний
від людей скриваю,
він став навік тепер, життям моїм...
Вже не живу, часом
мені здається.
Розлука вкрила коси сивиною. І серця половинка одна б'ється,
друга пішла у інший
світ з тобою ..
..........................................
Дружина залишилася вдовою. Сестра сумує, згадуючи брата. Наші думки, синочку, мій з тобою і дітям зірочкою став у небі тато...
Не для війни мама тебе ростила. Ночі не спала, від нещастя берегла.
Як би я знала - на війну не відпустила, перед тобою на поріг лягла...
В АТО був - щодня Господа просила.
Молилася:
- Спаси і Сохрани.
Тоді, моя молитва захистила. Тепер, Бог
не почув серед війни ..
Твій номер в телефоні зберігає. Щодня в сльозах читаю смс.
За днями дні, а я тебе чекаю, хоч знаю, що нема в світі чудес.
Ти другом був, порадником для брата..
Годинами могли з ним говорити. Болить йому в душі гірка ця втрата.
Тебе не може досі відпустити.
За мирне небо кров'ю заплатив. Сльозами мами, дітей і дружини.
Як мало ти, синочку з нами жив і як багато горя нам покинув.
Стихли давно всі голосні слова. Багато гине - всіх не пам'ятають. Біля могили мама і вдова.
Не правда, що Герої не вмирають!!!
Нема синочка і сонця нема. У спогадах живим його чекаю. Без нього друга за вікном зима, а я молюся, плачу і чекаю.
Цю втрату досі не пережили. Вона повік буде усім боліти.
Для Перемоги найдорожче віддали,
з тобою старість мріяла зустріти.
Шумлять біля могили прапори. Чорні стрічки, жовто - блакитні квіти.
Вітер доносить голос твій згори:
- Якби ви знали, так хотілось жити...
автор Соломія Українець Джерелоhttps://www.facebook.com/groups/255425469158429/posts/924194622281507/
Список публікацій
Небесне військо поповнилося ще трьома Героями з Рівненщини. ФОТО. //Волиньinfa
Дубенчани віддали останню шану воїнам-Героям // Інформаційний портал депутатів Дубенської міської ради
Воїнам-Героям Дубенської Громади Присвоєно Звання «Почесний громадянин міста Дубно» // Дубенська міська рада