Революція гідності. Війна. Рівненщина

ШЕРЕМЕТ Богдан Олексійович народився 21 лютого 1990 року в місті Дубно.

Після закінчення Дубенської гімназії № 2 (нині – Дубенський ліцей № 8 ) він вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де здобував фах пожежника. Богдан Олексійович захоплювався спортом, зокрема легкою атлетикою. Деякий час працював за кордоном.

На початку повномасштабної війни Герой повернувся в Україну і вже у березні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України.

У війську Богдан Шеремет служив командиром взводу утримання антидронового захисту 2 дорожньо-комендантської роти військової частини, був старшим лейтенантом. Воїн мужньо захищав Батьківщину від російських окупантів. За час служби захисник отримав низку відзнак та нагород.

На жаль, життя Богдана Олексійовича обірвалося 3 листопада 2026 року в лікарні Києва внаслідок важких поранень.

Церемонія прощання відбулася 7 листопада на майдані Незалежності Дубна. Чин поховання було звершено у Свято-Миколаївському монастирі. Поховали мужнього воїна на Алеї Слави.

У захисника залишилися дружина, син, батьки та сестра.

… Детальніше

МАНЕЛЮК Ігор Васильович народився 11 червня 1970 року у місті Дубно. Навчався у Дубенській школі №8, після закінчення якої здобув професійну освіту у Млинівському технікумі ветеринарної медицини. Працював переважно на будівництві в Україні та за кордоном. 
З початком повномасштабної війни, уже 3 березня 2022 року, Ігор Васильович добровольцем став на захист Батьківщини. Боровся за мирне Українське небо на різних напрямках фронту. Був призначений командиром відділення засекреченого зв’язку інформаційно-телекомунікаційного вузла. Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку, захищав місто Курахове, нагороджений низкою почесних військових відзнак. Згодом продовжив службу у складі 21 окремої механізованої бригади. Отримав звання сержанта, став командиром стрілецького відділення. За час проходження служби зарекомендував себе як вірний, добрий, спокійний, врівноважений та відповідальний командир. Мав повагу серед побратимів. У вільний час чоловік полюбляв займатися риболовлею, за що отримав позивний “Рибак”. 

Воїн загинув 3 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Курщині. Поховали Героя на кладовищі по вулиці Кременецькій.

… Детальніше

Гладовський Олександр Ананійович народився 19 січня 1973 року в місті Дубно. Тут зростав, навчався у загальноосвітній школі № 6, плекав мрії та будував плани на майбутнє. Його знали як людину честі, щирого друга та надійну опору для близьких. 
Коли над Україною нависла загроза, мужній чоловік не зміг стояти осторонь. Ще у 2016 році Олександр долучився до лав Збройних Сил України, ставши учасником АТО. 
З перших днів повномасштабного вторгнення, вже 27 лютого 2022 року, Олександр добровільно та без вагань знову став на захист Батьківщини. У складі військової частини А7082 він пройшов найважчі випробування війни: разом із побратимами боронив Харківщину, згодом мужньо тримав оборону на рубежах Миколаївського, Сумського та Запорізького напрямків.

Протягом усієї служби його мужність, дисциплінованість, відданість справі та відповідальність неодноразово відзначалися грамотами й подяками від вищого армійського командування. 

Воїн загинув 14 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тернувате Запорізького району внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

Леонід народився 24 березня 1993 року в місті Дубно Рівненської області. Навчався у школі №6.   В 1999  р. пішов в перший клас ЗОШ 6, яку закінчив в 2010 р.

Згодом уклав контракт із місцевою військовою частиною. У 2013-му перевівся на службу до міста Сарни.

30. 07.2011р. проходив навчання та склав присягу у військовому навчальному центрі ” Десна”.

У 2013 р. перевівся та служив у м. Сарни. З початком російсько-української війни у 2014 році брав участь в АТО/ООС.  Воював на території Донецької та Луганської областей. З 2017-го служив у військовій частині А 1246. Пройшов підготовку за фахом «спеціаліст з розмінування».

Мав звання старший солдат, перебував на службі у військовій частині А 1246 з 2017 р. . Пройшов підготовку у військовій частині А2641 (центр розмінування) за спеціальністю “спеціаліст з розмінування першого рівня”

Леоніда Панащука нагородили почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, відзнакою «Учасник АТО», медалями «10 років сумлінної служби», а посмертно – медаллю «За військову службу Україні».

Старший солдат Леонід Панащук поліг 6 квітня 2022 року в селі Степове на Луганщині.… Детальніше

… Детальніше

Шум Віталій Андрійович народився 14 червня 1999 року  у місті Дубно.  Зростав у родині, був єдиною дитиною. Навчався в Дубенському вищому художньо-професійному училищі, де здобув професію зварювальника.

Після закінчення навчання пройшов строкову військову службу в Національній гвардії України. Саме під час служби здобув перший військовий досвід, опанував основи військової підготовки, дисципліни та відповідальності.

Після демобілізації працював у Києві та за кордоном, зокрема в Польщі. Планував створити сім’ю, облаштувати власний дім і працював задля досягнення цієї мети.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну перебував на Київщині. Уже 25 лютого 2022 року повернувся додому та добровільно звернувся до військкомату, щоб стати на захист України.

Спочатку проходив службу в роті охорони міста Дубно, а згодом був переведений до 14-ї окремої механізованої бригади.

16 червня 2022 року у складі бригади вирушив до району виконання бойових завдань на Донеччині. Згодом виконував бойові завдання на Харківському напрямку.

Військову службу розпочав як піхотинець. Пізніше опанував спеціальність оператора безпілотних літальних комплексів, зокрема FPV-дронів. Завдяки професійним якостям, відповідальному ставленню до служби та набутому досвіду був призначений командиром відділення — командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів.… Детальніше

Алєксєєнко Сергій Вячеславович (Пушкін) народився 28 грудня 1986 року в місті Дубно. Навчався в Дубенській школі №3. Закінчив Дубенський професійно-технічний ліцей. Працював у місцевому відділенні «Укрпошти» та на заводі гумово-технічних виробів.
У 2016-2017 роках був учасником АТО на території Донецької та Луганської областей, а з початком повномасштабної війни добровольцем знову став до лав Збройних Сил України.
Весною 2022 року брав участь у боях під Ізюмом Харківської області. Був начальником радіорелейної станції взводу зв’язку, згодом очолив апаратне відділення мобільних засобів вузла зв’язку.
Захисник України помер 17 червня 2024 внаслідок хвороби після перенесеного стресу, пов’язаного з війною. У нього залишилась дружина і рідні.
Похований воїн у місті Дубно на кладовищі по вулиці Львівській. 

… Детальніше

… Детальніше

Народився Віктор 3 червня 1995 року в с. Озеряни Дубенського району,  Рівненської областію

Віктор навчався в школі с. Княгинен Мирогощанської громади. 

Після закінчення школи Віктор навчався в Національному університеті ім. І. Франка м. Львів. Як сказав брат: «В ті роки він майже не змінився. Старанно навчався, спілкувався з друзями і сім’єю. Кожні вихідні Вітя приїжджав додому і допомагав батькам по господарству».

Після навчання Віктор працював в с. Варковичі на виробництві пінопласту «ІЗОТЕРМ – С». Він був ощадливий, практичний до всього і відповідально ставився до будь-якої роботи. 

Під час повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем приєднався до війська, щоб захищати свою країну від ворога. Як доброволець вступив до територіальної оборони Варковицької сільської ради. Він не пропускав жодного чергування на блок посту.Товариші говорили: «Вітя був своїм хлопцем, з ним було про що проговорити, він намагався бути в усьому корисним». Згодом доєднався до оборони УКраїни. Проходив службу у 710-ій бригаді охорони Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Був стрільцем 1-ої штурмової роти. 

Перебуваючи в зоні бойових дій, Віктор завжди казав, що з ним надійні товариші і командири, які приймали рішення лиш після того, коли радилися з солдатами.… Детальніше

Зінкін Андрій Миколайович народився 02 травня 1987 року у місті Лукоянов (Нижньогородська область, рф). У 1989 році з сім’єю повернувся додому,  в місто Дубно. Навчався у Дубенській школі №8. Після закінчення  9-го класу продовжив навчання у Дубенському професійно-технічному училищі за спеціальністю газоелектрозварювальник , коваль ручної ковки, водій.
Військову службу розпочав у Полтаві, пізніше – у військовій частині в с. Старичі (Львів). Отримав звання молодший сержант. Повернувшись до цивільного життя, займався ремонтом та фарбуванням автомобілів.
20 травня 2023 року був призваний до Збройних Сил України, пройшов навчання у Великобританії. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та незалежності Батьківщини на Донеччині. Військовослужбовець  був командиром протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону.
Мужній воїн загинув 23 вересня 2023 року у бою з російськими окупантами в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області.
Поховали Героя на Алеї слави, що на кладовищі по вулиці Семидубській. Без батька залишилась маленька донечка, мати втратила єдиного сина.

Зінкіну Андрію  Миколайовичу присвоїли найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Детальніше