Мельничук Олег Петрович (19.11.1994-15.05.2024) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Мельничук Олег Петрович народився 19 листопада 1994 року в с. Дубляни. Навчався у Дублянській початковій школі, а з четвертого класу продовживn навчання у Демидівському ліцеї. Був завжди веселим, життєрадісним, щирим і дуже любив спорт. Тому, після закінчення 7 класу, пішов навчатися до Рівненської спортивної школи. Після закінчення цього закладу Олег вступив до Київського Національного університету фізичного виховання та спорту України. Там отримав професійну
кваліфікацію бакалавр спорту (тренер з легкої атлетики, викладач фізичного виховання). Весь цей час постійно займався спортом, працював в охороні та займався бойовими мистецтвами. Із початком повномасштабної війни в Україні, Олег пішов добровольцем в територіальну оборону Збройних Сил України міста Києва. Через 3 місяці, разом з хлопцями, вступив у військовий підрозділ Кракен (Розвідувально-диверсійний підрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України), у якому прослужив 2 роки та виконував складні завдання у гарячих точках біля Харкова та Часового Яру на Донеччині. Мав позивний «Слон», який тягнувся за ним ще із шкільних років, адже всі однокласники називали його «Слоник, Слон», бо Олег умів робити м’язами свого тіла голову та хобот, як у слона.

15 травня 2024 року, стримуючи наступ ворога на донецькому напрямку, Олег Мельничук загинув під час виконання бойового завдання. Його тіло вдалося повернути лише через кілька днів – у ніч з 19 на 20 травня.

Поховали захисника на кладовищі в селі Дубляни.

6 грудня 2024 року в Демидівському ліцеї відбулося освячення меморіальної дошки Мельничуку Олегу

Публікації про Мельничук О.

«Милий, ввічливий, найзавидніший красень, який вже у 4 класі умів гарно танцювати і був єдиний, хто танцював із дівчатками на новорічному ранку».
«Ти завжди був достойною людиною. Із дитинства ти був прикладом правильного способу життя, твоє добре серце та неймовірна усмішка назавжди зі мною». «Наш рідненький. Красень. Братик мій. Ти завжди гідно себе поводив. Усі дівчата були закохані у тебе. Усі любили тебе тоді, люблять зараз і будуть любити завжди. Тепер ми мусимо робити усе, щоб ти, звідти дивлячись на нас, гордився нами»… Так згадують про Олега його однокласниці Марія Сімонова, Марія Сисун, Роксолана Прендецька.
Люблячий син, брат, вірний товариш, відповідальна людина, справжній патріот, який назавжди залишиться 29-річним Героєм… 24 травня 2024 року Демидівська громада схилилася на коліна, зустріла та провела в останню дорогу українського воїна, жителя села Дубляни Олега Мельничука, який героїчно захищав Україну та кожного з нас.

“Розділяємо пекучий біль рідних, схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати дорогої та рідної людини, нашого Героя, який віддав своє життя за волю та незалежність України.Вічна та світла пам’ять Захиснику України” , – йдеться на сторінці Демидівської селищної ради

Демидівська громада схилилася на коліна, зустріла та провела в останню дорогу українського воїна, жителя села Дубляни Олега МЕЛЬНИЧУКА

24 травня, Демидівська громада схилилася на коліна, зустріла та провела в останню дорогу українського воїна, жителя села Дубляни Олега МЕЛЬНИЧУКА, який героїчно захищав Україну і кожного з нас. Він той, що виборював нам майбутнє!
Океаном заплаканих очей та оберемками живих квітів проводжали загиблого Захисника на вічний спочинок засмучені рідні, друзі, однокласники, бойові побратими, жителі громади.
У пам’яті всіх, хто знав Олега МЕЛЬНИЧУКА, він назавжди залишиться веселим, життєрадісним, щирим, справжнім патріотом та… назавжди 29-річним Героєм. Своє життя Герой поклав на вівтар за волю України. Не дожив, не долюбив, не домріяв… Страшна війна забирає найкращих…
Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серцях рідних, проте ніхто і ніколи не забере у нас пам’ять…

«Океаном заплаканих очей та оберемками живих квітів проводжали загиблого Захисника на вічний спочинок засмучені рідні, друзі, однокласники, бойові побратими, жителі громади. У пам’яті всіх, хто знав Олега Мельничука, він назавжди залишиться веселим, життєрадісним, щирим, справжнім патріотом та назавжди 29-річним Героєм», – йдеться у повідомленні.

“Олег Мельничук був другом для багатьох зірок сучасної легкої атлетики. Він не продовжив кар’єру професійного спортсмена, але завжди підтримував атлетів, продовжував займатися спортом і жити життя поки на наші землі не прийшли терористи”, – йдеться в повідомленні Федерації легкої атлетики України

6 грудня 2024 року в Демидівському ліцеї відбулося освячення меморіальної дошок нашим Героям-випускникам, які згинули, захищаючи країну від російського окупанта. Ігор Седляр, Олег Мельничук, Юрій Груздєв назавжди залишаться в нашій пам`яті, будуть прикладом мужності та патріотизму для молодого покоління. Вшанувати пам`ять загиблих воїнів прийшли рідні, друзі, ліцейна родина та представники влади. Заупокійну панахиду відправив Священни Євгеній Іваник.