Антон Головатюк народився 27 червня 1999 року в Оржеві. Навчався у Оржівській школі, після чого здобував освіту у Рівненському фаховому коледжі НУБіП України.

У травні 2018 року розпочав службу за контрактом у одній з військових частин Рівненщини. Згодом проходив службу у Рівному.

Військова служба стала для нього не лише професією, а й покликанням: Антон був цілеспрямованим, вольовим, завжди прагнув досягти поставлених цілей.

«Антон ніколи не здавався. Він був рішучий, завжди йшов до свого. Захоплювався багатьма речами — усе, за що брався, робив з душею. Та найбільше — жив армією, служінням країні», — згадує дружина Ангеліна.

На жаль, 25-річний солдат Антон Головатюк, загинув 29 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку, внаслідок ворожого обстрілу. Доставити тіло Героя для гідного прощання вдалося лише зараз.

У Героя залишилися батьки, брат та дружина.

Прощання з Антоном відбулося у четвер, 3 липня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Поховали захисника у рідному селі Оржів

.

Публікації про Головатюка А.

“Здавалося б, жити і жити”: з 25-річним військовим Антоном Головатюком попрощалися у Рівному

З військовим Антоном Головатюком попрощалися 3 липня на майдані Незалежності у Рівному.

Тітка загиблого військового Ірина пригадала останню зустріч із племінником: Минулого літа він приїздив у відпустку і заїжджав до мене в гості. Казав: «Тьотя Іра, не прощаємось», але сьогодні я прийшла до нього попрощатися. Дуже хороша людина, тягнувся до людей. Щирий, привітний”.

Ми його любили. Ми близькі родичі, тому часто зустрічалися. Він товаришував з нашими дітьми. Дуже часто зустрічалися. Знали ж, що це племінник, що це родина. Дуже добрий, хороший хлопчина. Син своїх батьків. Здавалося б жити і жити”, — зазначила родичка Антона Головатюка Наталія.

Коханий чоловік, люблячий син віддав своє життя, захищаючи свою Батьківщину…, – написали на сторінці громади у ФБ.

Пам'яті Героя АНТОНА ГОЛОВАТЮКА

Трагічний шлях до Перемоги,
Нам всім потрібна так вона,
Найкращі гинуть у дорозі,
Вкарбуймо в пам'ять імена.
Як шкода, серце рвана рана!
Ви Нації найкращий цвіт,
Як страшно - юні ветерани
І ти поліг в двадцять п'ять літ.
Навіщо нам така розплата,
Чому ця молодість в труні?
Ти був коханим та не татом,
Поліг, наш Сину, в цій війні.
Вдова ще молода дружина,
Щастям не втішилась своїм,
То не її тяжка провина,
Що Бог послав цю долю в дім.
Батькам навіщо, всій родині,
Герой у ледве двадцять років,
Ти так радів би доньці й сину,
Першим словам і їхнім крокам.
Ні, не судилось, біль від втрати
Пече вогнем, палає в грудях...
Так хочуть всі батьки солдатів,
Хай їх сини живими будуть...
Антоне, сину...! Наш Герою!
Жахливе слово:, " на щиті"
О, як багато в серці болю,
Найважча втрата ця в житті...
Прийди хоча б у снах наш Воїн,
Постукай вітром  нам в вікно,
Ти для чужих всіх став Героєм,
А нам ти рідний  все одно...
Ти Син для України-неньки,
За неї  й  нас в бою поліг,
Антоне, Воїне  рідненький,
Безсмертний ти для нас усіх!
Галина Грицина.

Список пкублікацій

Жив армією та служінням країні: Рівне втратило молодого воїна-красеня // Радіо Трек: новини

Понад пів року вважався зниклим безвісти: Клеванська громада проведе в останню путь 25-річного воїна // Телеканал Рівне 1

Загинув у листопаді минулого року: сьогодні в Рівному попрощаються з полеглим Захисником //