Народився Олег у м.Сарни. Спочатку проживав по вул. Гагаріна (нині Костопільська). До 3-го класу навчався у ЗОШ №3. Коли помер тато, по сімейних обставинах, навчався у Чудельській школі-інтернат, тому що на той час мама була за кордоном. У дитинстві цікавився спортом – грав у волейбол за команду м.Сарни. Захоплювався риболовством – був завзятим рибалкою. Після закінчення школи навчався у ВПУ-22 на тракториста. З 1990 по 1992 роки Олег проходив строкову військову службу в армії. Після служби працював кочегаром майже у всіх державних структурах.

Згодом Олег Анатолійович одружився і проживав з дружиною по вул. Дачна. У молодого подружжя народилося двоє діток і для кращого забезпечення сім’ї Олег почав їздити по заробіткам. Деякий час працював продавцем на ринках у багатьох населених пунктах Сарненського району, також майже десять років працював на пилорамі. До призову Олег Попович працював у ТзОВ «Епіко».

Коли діти виросли Олег Анатолійович з дружиною вирішили почати нове життя: продали свій будинок і знову переїхали у мікрорайон «село сарни» придбавши там житло на вул.Коцюбинського. Але клята війна завадила їхнім життєвим планам.

6 березня 2023 року Олег Попович був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у новоствореній 42-й окремій механізованій бригаді (м.Івано Франківськ). Був старшим солдатом на посаді вогнеметника, мав позивний ЛИСИЙ. Відважний боєць мужньо захищав цілісність та незалежність України. І понад усе бажав миру та найшвидшого повернення додому, до своїх рідних. Та не судилось…

24 грудня 2023 року Олег Анатолійович Попович загинув при виконанні бойового завдання у населеному пункті Богданівка Бахмутського району Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу. Отримав поранення шиї грудної клітки та верхніх кінцівок, які несумісні з життям. Без люблячого чоловіка залишилась дружина Олена, без турботливого батька – донька Мирослава та син Дмитрій, теж учасник бойових дій та військовослужбовець військової частини.

Герой віддав власне життя за нас з вами, за наш спокій та незалежність. Олег був прикладом мужності, патріотизму, відданості, героїзму для усіх поколінь.

У Героя залишилась дружина, син та донька.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

Публікації про Поповича О.
У Сарнах попрощалися з воїном Олегом Поповичем

Відважний боєць мужньо захищав цілісність і незалежність України. І понад усе бажав миру та найшвидшого повернення додому, до своїх рідних. Та не судилося…Герой віддав власне життя за нас із вами, за наш спокій і незалежність. Олег був прикладом мужності, патріотизму, відданості, героїзму для всіх поколінь. Висловлюємо слова щирих співчуттів рідним, близьким і друзям Воїна-Героя».», – зазначили в дописі Сарненської міськради

Це шановний член Сарненської громади, зразковий громадянин, досвідчений фахівець. У час смертельної небезпеки для України зі зброєю в руках став на її захист і віддав найдорожче — своє життя — за її свободу та незалежність. Олег Анатолійович виховав двох прекрасних дітей. Добре знаю сина Діму — учасника бойових дій, одного з найкращих військовослужбовців військової частини. З упевненістю кажу: такого сина міг виховати тільки батько з великої літери“, — наголосив Олександр Сварицевич, екскомандир військової частини А0153.

Джерело Книга памяті “Вічні захисники”

Список публікацій

У Сарнах попрощалися з воїном Олегом Поповичем // СарниNews.City

Попович Олег Анатолійович (03.07.1971- 24.12.2023)