Народився Олексій у м.Сарни, тут і проживав. Був в сім’ї середнім із трьох синів. Навчався у Сарненській ЗОШ №4 (нині ліцей). Ще з дитячих років почав захоплюватися деревом – відвідував гурток різьби по дереву при місцевому Будинку дітей та молоді. Також його цікавила мототехніка. Після закінчення 9-го класу, продовжив навчання у Сарненському ВПУ-22, де здобув фах «механізатора-каменщика», а також професію «столяр».
Після закінчення училища Олексій працював на різних роботах, як в Україні так і за кордоном. Але де б він не був, його завжди вабила робота з деревом. І повернувшись із заробітків він розпочав свою власну справу – відкрив столярний цех. Про вироби Олексія досі згадують з теплом мешканці міста та району. Це була якісна столярка та столярні вироби. Але всі плани раптово перервала війна…
На початку повномасштабного вторгнення Олексій залишив улюблену справу і вступив до лав ЗСУ та вже у березні 2022 року прийняв присягу на вірність Україні. Спочатку служив у в/ч А7117 у місті . Дубно, мав посаду «навідник-сапер». Згодом був переведений до в/ч А4896 кулеметником.
Солдату Сьоміну Олексію довелося побувати на всіх гарячих напрямках фронту – Донецький, Луганський, Харківський, Запорізьський… Останнє несення служби – 49-та штурмова бригада Сумський напрямок. І нарешті отримавши довгоочікувану відпустку Олексій повернувся в рідне місто. Але перебуваючи вдома серце Захисника раптово зупинилося.
Солдат Сьомін Олексій Юрійович помер 13 грудня 2024 року. У Героя залишилися два брати.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
Публікації про Сьоміна О.
“Висловлюємо щирі співчуття його братам, друзям та бойовим побратимам. Сумуємо разом із вами в цей важкий час. Пам’ятаймо – Герої не вмирають, вони назавжди залишаються у наших серцях та історії України», – написали у міськраді.
Джерело: Книга памяті “Вічні захисники”
Список публікацій
У Сарнах сьогодні попрощаються із воїном, який помер під час відпустки // Рівне 1
Солдат, який воював понад два роки, приїхав у відпустку на Полісся і помер // Рівне вечірнє
Сарненська громада знову у скорботі // Фейсьбук. Радіо “Полісся”





