Народився Володимир Васильович 28 листопада 1979 року в м. Нетішин Хмельницької області. Навчався в Нетішинській ЗОШ №1. Після її закінчення, вступив до Мирогощанського аграрного коледжу, де здобув освіту за напрямом «зоотехнік». Під час навчання зустрів свою майбутню дружину Параницю Марію Петрівну, і у 1998 році одружився. До 2005 року проживав у місті Нетішин. У 2005 році переїхав разом з сім’єю на Сарненщину. Проживав у селі Яринівка на хуторі «Суха груша» Ремчицької сільської ради. Володимир Васильович працював на будівництві та на автозаправній станції «Укрнафта». Разом з дружиною виховували четверо дітей.

Коли у 2014 році почалася росі́йська збро́йна агре́сія про́ти Украї́ни, не зміг спокійно сидіти вдома, коли ворог шматував рідну державу і вже у липні 2015 року добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Учасник АТО. Проходив службу у місті Слов’янськ Донецької області, брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію незалежної України, солдат-кулеметник Володимир Савчук, брав активну участь в обороні міста Чернігів, згодом виконував бойові завдання на території Луганської та Харківської областей в складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади в/ч А7331. Мав позивний «ВоваРівне».

Володимир Васильович свій останній бій, в якому отримав важкі поранення, прийняв, на Куп’янському напрямку Харківської області. Помер 9 листопада 2024 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

Володимир був дуже доброю та позитивною людиною. Любив життя і людей, готовий був поділитися останнім шматком хліба. Рідні і побратими згадують його, як веселого та сміливого Воїна, який не боявся смерті і не відступав перед труднощами.

У Героя залишилися батьки, брат, дружина, син та троє доньок.

Похований на кладовищі у с .Яринівка, Ремчицького старостинського округу.

Публікації про Савчука В,

Джерело . Книга пам’яті “Вічні захисники”