Анатолій Маслянчук народився у селі Тутовичі у великій та дружній родині. У 2020 році після закінчення Тутовицького ліцею здобув фах електрика та водія в Сарненському аграрно-технологічному професійному коледжі. Він був молодим, щирим і працьовитим хлопцем, який завжди приходив на допомогу іншим.
24 жовтня 2021 року Анатолія було призвано на строкову військову службу до лав Національної гвардії України. Службу проходив у місті Дніпро. У 2023 році підписав контракт, адже знав: Батьківщина потребує мужніх і відданих синів.
У січні 2024 року Анатолій одружився. Разом із дружиною Анею вони мріяли про мирне життя та сина, на якого з нетерпінням чекали. Та війна безжально обірвала ці мрії… 29 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в Харківській області зв’язок з Анатолієм обірвався. Відтоді він вважався безвісти зниклим. Рідні до останнього не втрачали надії…
|
Йому було лише 21 рік. Через тиждень після загибелі чоловіка дружина народила сина — маленького Даміра. Хлопчик ніколи не побачить свого тата, але зростатиме з усвідомленням того, що його батько — Герой, який віддав своє життя за Україну. |
У Героя залишилися дружина, син, батьки, сестра, троє братів та бабуся.
Похований на місцевому кладовищі у селі Тутовичі.
Публікації про Маслянчука А.
Йому був 21-й рік,
Він щойно створив родину.
Все добре… але важкий вік —
йде ворог на рідну країну.
Він мужнім повінчаний Часом, гірким,
де, замість колиски —зброя!
Син буде пишатися Татом своїм,
а наша громада — Героєм…
Тамара Гнатюк
