Зима Володимир Володимирович (28.05.1987-17.04.2026)
Володимир Зима народився 28 травня 1987 року в селі Корнин Рівненського району. Навчався у місцевій школі, а після здобуття середньої освіти приєднався до лав Збройних сил України – проходив службу в аеромобільно-десантних військах.
Згодом чоловік повернувся до цивільного життя: працював у столярному цеху в селищі Квасилів. Він був майстром своєї справи – людиною праці, яка понад усе цінувала чесність і відповідальність.
Коли над Україною нависла загроза, старший солдат Володимир Зима став на захист територіальної цілісності нашої держави.
Виконуючи свій військовий обов’язок до останнього подиху, виявивши героїзм та відданість народу України, 17 квітня 2026 року старший солдат Володимир Зима загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новогригорівка Краматорського району Донецької області.
«Для своєї дитини та близьких він завжди був турботливим, добрим і хазяйновитим чоловіком, надійною опорою та люблячим батьком. Хоча життєві дороги з дружиною згодом розійшлися, Володимир до останнього дня підтримував тісний зв’язок із родиною, залишаючись справжнім другом та помічником», – розповіла сестра Захисника.
На жаль, 38-річний солдат Володимир Зима загинув 17 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Із найрідніших у Захисника залишилися донька та сестра.
Поховали військовослужбовця на кладовищі в селі Корнин.
Публікації про Зиму В.
Із 38-річним військовим Зимою попрощались у Рівному
26 квітня у Рівному попрощалися із Зимою Володимиром
У 2012 році Володимир створив сім’ю, а згодом, того ж року 8 листопада він став батьком – у нього народилася донечка Єлизавета, яка стала його найбільшою радістю. Для своєї дитини та близьких він завжди був турботливим та добрим господарським чоловіком, надійною опорою та люблячим батьком. Хоча життєві дороги з дружиною згодом розійшлися, Володимир до останнього дня підтримував тісний зв’язок з родиною, залишаючись справжнім другом та помічником.
Він віддав за нашу свободу найдорожче – своє життя. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті громади як символ незламності духу українського воїна.
