Андрійчук Роман Сергійович(13.04.1983-07.05.2022)
Андрійчук Роман народився 13 квітня 1983 року в селі Углище Рівненської області.. Закінчив Жобринську ЗОШ І-ІІІ ступенів в 2000 році.Тимчасово не працював. Був неодружений. Строкову службу проходив в місті Рава-Руська в/ч 16/25. Демобілізувався у званні рядовий солдат.
У 2014 році був призваний на військову службу в зону АТО Нацгвардія України.
Служив в Харківській в/ч 3017. Брав участь у бойових діях поблизу населених пунктів: м. Слов’янськ, Донецької області, м. Лисичанськ, Луганської області.
З початком повномасштабної війни росії проти України, (24 лютого 2022 року) , у березні Андрійчук Роман був мобілізований до ЗСУ (110 бригада, Черкаська тероборона). Воював у напрямку Авдіївки, де 7 травня 2022 року загинув.
Місяць тому йому виповнилося 39 років.
Поховали героя на місцевому кладовищі.
Відповідно до Указів Президента України “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Романа АНДРІЙЧУКА нагороджено медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
Публікації про Андрійчука Р
У селі Углище Рівненського району в останню дорогу провели воїна Романа Андрійчука.
Вічна пам’ять загиблим Героям! Співчуття рідним та близьким
Опорний заклад “Жобринський ліцей” Клеванської селищної ради ·
Сьогодні, 10 квітня, нашому Герою Роману виповнилося б 40 років. Не знаємо чи відзначають дні народження там, де він зараз, але віримо, що він нас бачить.
“На могилі моїй посадіть молоду яворину, і не плачте за мною, за мною заплаче рідня…” Не згодні, що плакати і сумувати за ним мають лише близькі… бо в той момент, коли Роман покинув свій дім і вирушив на мільйони разів прокляту війну, ми стали його ріднею, кожен і кожна… це ми ті ближні, за яких він віддав свою душу. Він і такі як він, їх багато…
“Мало сказати вони полягли, мало сказати вони не повернуться, вони тобі і мені віддали стукіт власного серця…”
Якщо ви забули вдома ручку, просите позичити, вам дає той, у кого є дві… Це добре? Це допомога? Це благородно? Звичайно! А якщо віддає той, в кого вона одна і йому також необхідна? Це як….
У людини немає запасного життя. Є тільки одне… Найцінніше, що вона має. Ні наш Роман, ні інші Герої не підійдуть і не скажуть – на Оленко, Оксанко, Михайлику – візьми моє життя. Але вони пішли на війну за нас, за те, щоб нас не принижували, не поневолювали, не вбивали, не мучили, не катували вороги, вони самі пішли і зустріли їх, лицем до лиця, так, щоб ми цього і не бачили…
Тому наш обов’язок ніколи про це не забувати, бути вдячними, пишатись, що в нашій школі навчалась така людина. І 10 квітня – НАША дата, вона нас об’єднує, про неї можуть не знати в Рівному, в Здолбунові, Івано-Франківську… але кожен житель Углищ, Жобрина, Руди-Красної, Мочулок, якщо він себе поважає повинен знати – 10 квітня народився наш рідний Герой, Герой всієї України Роман Олександрович АНДРІЙЧУК.
Євгенія Остапчук “Доки є небо синє, доки серця палають, доки пшеницю сіють, Герої не вмирають! Вічна пам’ять тобі, дорогий мій хрещений синочок”
10 липня 2025 року, перед засіданням сесії Клеванської селищної ради голова громади Галина КИДУН відповідно до Указів Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі вручила нагороду родині загиблого Героя Романа АНДРІЙЧУКА — медаль «За військову службу Україні» (посмертно).
Список публікацій
Сімох синів України за один день похоронили на Рівненщині (ФОТО) // Радіо Трек: новини.
Сьогодні Рівненщина провела 7 полеглих Захисників України // Горинь:новини