Олександр Бубнович народився в Рівному. Олександр навчався у шостій рівненській школі, за тим отримав фах опоряджувальника у професійному училищі № 1.
“У жовтні 2013 року він пішов в армію, у спецпідрозділ “Барс” МВС, а вже потім їх перейменували у Нацгвардію… А коли строкова служба закінчилась, підписав свій перший контракт. Фактично пішов моїм шляхом: я теж після армії відразу пішов працювати у міліцію,” – розповідає батько Олександра Микола Бубнович.
За першим контрактом послідував і другий. Олександр впевнено почувався у військовій формі, був як риба у воді й відчував — тут він на своєму місці.
“Дуже хороший, світлий, неконфліктний. Товариський такий, друзів завжди мав багато скрізь, де б не був легко завойовував прихильність людей,” – розповідає про сина тато.
Він любив спорт та людей навколо. Любив дітей і свою дівчину Ольгу, з якою збиралися одружитися. Та завадила війна, яка поглинула Олександра з перших днів…
14 березня батьки востаннє говорили зі своїм єдиним сином. Розмова була короткою, бо ж довго говорити не було ані часу, ані можливості. Олександр же весь час повторював рідним: “Тримайтеся і бережіть себе…”
16 березня він з іншими гвардійцями завантажили автівку, аби доправити побратимам. Але ворог влучив у неї з гранатомета, обірвавши в одну мить відразу кілька молодих життів…. Йому було 26 років.
Близько двох місяців батьки не вірили у сумну звістку. Остаточну крапку поставив аналіз ДНК, який підтвердив загибель Олександра Бубновича.
Через два місяці після загибелі Олександр Бубнович повернеться додому. Рівняни віддали останню шану земляку 19 травня, на майдані Незалежності. Поховали його в Оржеві, де живуть рідні…
“За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові” Указом Президента України №890/2022 БУБНОВИЧА Олександра Миколайовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)
Бубнович Олександр Миколайович – почесний громадянин м. Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022)
Меморіальну дошку загиблому захиснику Олександру Бубновичу відкрили у школі, число 6 м.Рівного.
Публікації про Бубнович О.
У Рівному попрощалися із загиблим бійцем Олександром Бубновичем
У Рівному на майдані Незалежності 19 травня відбулося прощання з військовослужбовцем Олександром Бубновичем
Сергій Драганчук “Вічна пам’ять Олександру. Особисто знав, поважав, хороший друг, колега, як же шкода, що так все скінчилося в його житті. Спочивай з миром”.”
Тітка Олександра Людмила каже, що він був чуйний і до всіх добрий.
“Людина дуже світла, приємна. Призивалися в армію, служили з ним. Підписав контракт, продовжував службу в армії і життя віддав за мирне небо над нашими головами”, — говорить побратим загиблого Андрій.
“Олександр загинув 16 березня, це фактично перші тижні війни. На жаль, той автомобіль, в якому він їхав з побратимами, був вщент зруйнований і вони загинули. Лише після кількох тижнів експертизою ДНК було встановлено факт загибелі”, — пояснює мер.
У Рівненській гімназії №6 відкрили меморіальну дошку загиблому Нацгвардійцю Олександру Бубновичу. 26-річний штаб-сержант Національної гвардії України загинув на Київщині 16 березня. Ворог влучив з гранатомета в автівку, в якій їхали Олександр з побратимами.
“Він загинув коли йому не було ще 27 років, все життя попереду, він не встиг створити сім’ї навіть. Це пам’ять. ми маємо пам’ятати, що завдяки таким людям як Олександр наші діти можуть приходити в школу, ми можемо ходити на роботу, вести відносно мирне життя. Хоча за це мирне життя хтось платить своє життя. Ціною свого життя,” – каже директор Рівненської гімназії №6 Петро Ковальчук.
Вчителі Олександра відгукуються про нього, як про хорошого, світлого та не конфліктного учня.
Стати військовим це був усвідомлений вибір Саши, до цього йшлося ще із початкових класів. Він зростав дуже хорошою людиною, прекрасним однокласником, який відгукувався на всі побажання, завжди підтримував всіх і у всьому, допомагав, був хорошим учнем, – розповідає перша вчителька Олександра Бубновича Людмила Дмитрук.
Після школи Олександр навчався в першому професійному училищі. А далі пішов стопами свого батька. У 2013 році пішов в армію, у спецпідрозділ “Барс” МВС. Коли строкова служба закінчилась, підписав свій перший контракт, а потому і другий. Рідні Олександра розповідають, він впевнено почувався у військовій формі й відчував — тут він на своєму місці.
Після строкової служби був підписаний перший, другий, третій контракт. Далі почалося вторгнення російської федерації, з перших днів був на війні. 16 березня 22 року в селі Мощун на Київщині загинув, – зазначає батько Олександра Микола Бубнович.
Пам’ять про Олександра залишиться на стіні його рідної школи.
Список публікацій
Рівне попрощалося з Героєм Олександром Бубновичем // Рівненська міська радв
У Рівному попрощалися з загиблим Героєм /Ї/ Район Рівне
Був єдиним сином у сім`ї: у школі Рівного відкрили меморіальну дошку Нацгвардійцю Олександру Бубновичу (ВІДЕО) // Рівне 1