Будь Іван Володимирович (25.06.1995-22.11.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Іван Будь народився 25 червня 1995 року в селі Острів колишнього Радивилівського району. Хлопець закінчив місцеву школу, а згодом Пляшівський навчальний заклад. Майбутній воїн виріс у родині, де завжди бабуся з дідусем, батьки цінували працю та такими виховали своїх донечок та синів. У 2019 році Іван зустрів свою долю – Інну Міркевич, що родом із Вовковиїв на Демидівщині. Молодята переїхали на постійне місце проживання у Львів, де глава сім’ї на одному із підприємств працював зварювальником. 21 травня 2022 року стало надзвичайно щасливим у житті подружжя. Цього дня на світ Божий суджено було народитися маленькому янголятку – їхній донечці Яночці. Іван Будь дуже хотів почути перші слова маленької донечки, бачити як вона починає ходити, бігати, радіти сонечку та всьому навколишньому світу.

На початку літа цього року Будь Іван Володимирович був мобілізований до лав ЗСУ. Військову службу по захисту Української держави несуть також два швагри воїна.

22 листопада 2023 року стало трагічним у долі Оборонця Батьківщини. 26 листопада жителі Демидівської територіальної громади зустрічали загиблого земляка. А вже наступного дня, у Вовковиївському Свято-Хресто-Воздвиженському храмі священники Демидівського благочиння ПЦУ на чолі із настоятелем парафії протоієреєм Миколою Іваником звершили чин похорону Новопреставленого Воїна Івана Будя.

Похоронили Героя в рідному селі Острів.

Публікації про Будь І.

БЕЗ БАТЬКА СИРОТОЮ ЗАЛИШИЛАСЯ МАЛЕНЬКА ДОНЕЧКА.

Не має нічого у світі, що виправдає війну. Війна – це біль, сльози та смерть. Хотілося б поглянути у вічі тих матерів, які народили російських окупантів, що прийшли на українську землю та вбивають наших захисників. Нехай би подивилися б у очі маленької півторарічної дівчинки Яни, чий татко Будь Іван Володимирович – 28-річний водій штормової роти поліг у бою за Україну 22 листопада 2023 року в районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області.

Найщиріші співчуття всій родині Захисника України ІВАНА БУДЯ! Нехай добрий, світлий спомин про вашого сина, чоловіка, батька, брата, швагра назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав, любив і шанував. Впевнені, що справжньою українкою виросте маленька донечка Захисника України Яна Будь!, – йдеться на сайті Дубенської районної ради

Розділяємо пекучий біль рідних, схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати дорогої та рідної людини, нашого Героя, який віддав своє життя за волю та незалежність України.

Вічна та світла пам’ять захиснику України.

Ви не соромтесь, виставляйте!
Хіба війна зачепить вас?
Ви їжте, пийте і гуляйте….
Якраз для цього зараз час…
З ялинкою 120 фоток…
Яке шампанське ви пили…
Мені ж в очах як на подвір’я
Коханого в труні несли…
Ви ,люди, ніби озвіріли
Кругом ті гроші правлять світом
Та щастя все ж за них не купиш,
Живого тата хочуть діти.
По барах і на дискотеках
До стелі ноги задирайте!
І ще відоси в Буковелі
Не полінуйтесь, назнімайте!
Я теж залишу одне фото…
Та ви уваги не звертайте!
Для вас це все одно непотріб…
Ви не соромтесь, виставляйте….!..
автор: Інна Будь, дружина загиблого
грудень 2023

Не можу більше....серце розриває....
Коли там лікувати час почне???
Щоб не казали всі - його уже немає
Здається часом,що нема й мене...
Я не одна така, я знаю,добре знаю
Таких, як я ,тепер вже тисячі!
Я всім їм дуже щиро співчуваю...
І далі тихо плачу уночі.
Люблю його,бо є за що любити!
І річ не в грошах,як плетуть злі язики!
Якби не доня - не хотілось жити...

ВІРШ – ПАМЯТЬ

30.12. 40 днів без тебе, наш хороший, мужній воїн України!!!
Мій зять- мій рідний син, моя дитина,
Чому тебе забрали небеса?
Стоїть посеред хати домовина,
А в ній лежить земна твоя краса.
Закриті очі – добрі, не зрадливі,
На грудях руки – працьовиті, золоті.
Молила Бога, щоби ви були щасливі,
Бажала радості і успіхів в житті.
Ви падали – летіла підіймала,
Ви піднімались, то раділа я,
Я вам, мої хороші, небо прихиляла,
Допомагала, чим тільки могла.
Ти взяв повістку, ти не став ховатись,
Хоча хворів, був не здоровий ти,
Хотів свою сім’ю ти захищати,
Друзі пішли, то як ти міг не йти?
Ти жартував, що: «Виживуть не всі, а я то мушу,
Кохана є дружина й донечка краса».
Та Бог інакше вирішив і душу
Твою забрав до себе в небеса.
В наших серцях живим лишився сину,
Залишивши нам смуток, біль і жаль,
Ти боронив до згину Україну,
Тебе забрало небо – нам печаль.
Біль за дочку – вона вже не дружина,
За внучку біль – без тата сирота,
За тебе біль, ти – молодий мужчина,
В розквіті сил, ходяча доброта.
Біль і печаль за нашу Україну,
За наших хлопців, що загинули в полях.
Ти в нашій пам’яті живим лишишся сину

І вічно будеш жити в наших молитвах.

Людмила Миркевич, 2023 рік, с. Вовковиї

Пробач, не вберегла..Любитиму допоки дихаю..

Відео : https://www.facebook.com/100004579159502/videos/1661954337628417

15 лютого 2024 року в Острівській початковій школі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки та вшанування пам’яті випускника школи Будь Івана Володимировича, який героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі.