Сарненський район

Народився Руслан в м. Сарни, тут і проживав. З 1981 до 1990 року навчався в Сарненській ЗОШ № 6 І-ІІ ступенів. Після закінчення школи, у 1990 році, вступив на навчання у ВПУ№ 22, яке закінчив у 1993 році, та здобув професією «механізатор меліоративних робіт».

З 1993 до 1995 роки проходив навчання та службу у Збройних силах України у військово-морському училищі в місті Ізмаїл Одеської області. З 1997 до 2008 року працював будівельником. Пізніше, у 2015 році працював охоронцем. З 2017 року починає працювати у військовій частині А0153 у м. Сарни, на посаді стрільця загону воєнізованої охорони та вожатим службових собак.

Весною 2019 року, добровільно пішов на службу в зону ООС. Коли він дізнався, що в Маріуполі стоїть судно «Донбас», яке потрібно відновлювати для захисту держави на воді, одразу почав процедуру підписання контракту для подальшої служби в морі.

04 квітня 2019 року, наказом Генерального штабу Збройних сил України Руслана Пупка було залучено до участі в ООС, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.… Читати далі

Народився Ігор в Республіці Казахстан, Целіноградська обл. с. Партизанка (на той час там проживала родина). Пізніше переїхали у м.Сарни, проживали по вул.Приходька (нині Петра Яцика). Ігор Петрович закінчив Львівський національний аграрний університет та займався підприємницькою діяльністю. За життя Ігор зарекомендував себе,  як рішуча, освічена, доброзичлива особистість. За власним бажанням вирішив піти на військову службу в ЗСУ: в лютому 2017 року вступив до військової частини В0259, 14-ї окремої  механізованої  бригади, солдатом, механіком-водієм танкового взводу.

Весною 2018 року, проходячи службу Ігор захворів. В березні він був доставлений в тяжкому стані в Львівський шпиталь. Після тривалої боротьби з хворобою в шпиталі 07 квітня 2018 року, помер не приходячи до свідомості.

У Ігоря Петровича залишилася мама, син та донька.

Похований на кладовищі по вул.Ковельській м.Сарни… Читати далі

Народився Сергій Баранов-Орел 28 грудня 1983 року в смт Клесів. Закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи був призваний до лав Збройних сил України. Після строкової служби в армії пішов працювати на завод Клесівського кар’єроуправління.
На початку серпня 2014 року із цього ж заводу був призваний до 79-ої Миколаївської окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних сил України та призначений в команду 4673 рядовим солдатом.
Звідти був відправлений у Донецький аеропорт. Сергій був одним із «кіборгів» – саме так почали називати захисників аеропорту за їх стійкість і незламність.
8 листопада 2014 року військовий загинув під час обстрілу в аеропорту Донецька. 12 листопада 2014 року, щоб провести бійця в останню путь, вийшло все селище.
Після панахиди в соборі, вояка поховали на кладовищі смт Клесів поряд із батьком.

Вдома лишились мама, дружина та двоє маленьких дітей.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014, посмертно)

Куришко Ярослав  Русланович народився в  с. Карасин  Сарненського  району  Рівненської області 9.02.1994 року. У 2000 році  пішов навчатися  до Карасинської ЗОШ І-ІІ ст. З 2005 до 2011 року прислуговував  у Свято-Василіївському  храмі с. Карасин. Також у цей період навчався у Сарненській  музичній  школі грі на акордеоні. Після закінчення 9 класів  Карасинської  ЗОШ, навчався у Стрільській ЗОШ І-ІІІ у 10  класі. У 2011 році закінчив 11 клас Сарненського  ліцею “Лідер”. У  2011-2012 роках  навчався у Рівненській  школі  міліції, 2012-2013 роках  проходив  строкову  службу  у ВПС  при  Генеральному штабі (м. Київ). Після закінчення строкової служби пішов служити за  контрактом у Новоград-Волинську військову частину.

Загинув 8  серпня 2014  року в селищі Степанівка Донецької  області під час антитерористичної  операції.

Похований у с. Карасин Сарненського району Рівненської області

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Я. Куришко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)… Читати далі

Капітан ЗСУ Степан Криворученко (позивний «Вуж») народився 18 жовтня 1969 року в м. Сарни. Навчався в місцевій ЗОШ № 4. Першою вчителькою у Степана була Шевцова Ольга Домінівна.

Уже в 5 класі класним керівником стала Симончук Ніна Дмитрівна. У 12 років з родиною переїхав до Криму. Після армії продовжив службу в Німеччині. Повернувся до Феодосії, де одружився і пішов служити до міліції.

У серпні 2014 року записався до лав Національної Гвардії України. Тренував молодих бійців.

19 грудня як доброволець разом із полком «Азов» вирушив до зони АТО. Командував розвідувальним спецзагоном.

Загинув 5 лютого 2015 р. біля села Широкине (за іншими даними – під Саханкою) Новоазовського району під час зіткнення із ворожою диверсійною групою, потрапивши в засідку. Залишив дружину та двох доньок. Похований у м. Бориспіль Київської області на Рогозівському кладовищі.

Степан Криворученко нагороджений медаллю за звільнення Маріуполя. У Борисполі, в місцевому музеї зберігаються світлини «Вужа», його речі, інформація про нього, є прапор, на якому  розписалися його побратими.
На честь Степана Криворученка в Борисполі перейменували одну з вулиць, яка тепер носить його ім’я.… Читати далі