Здовбицька територіальна громада

Кирилюк Юрій Вячеславович (07.05.1982 – 16.05.2023)

Юрій Кирилюк. Фото-портрет

Кирилюк Юрій Вячеславович народився 07 травня 1982 року в селі Здовбиця. Закінчив 11 класів Здовбицької середньої школи, після цього призваний на строкову службу, яку проходив у частині внутрішніх військ міста Сімферополь.

По закінченню служби вступив до Здолбунівського залізничного училища. Потому зустрів своє кохання – Ярину, одружився. В молодій сім’ї народилася донечка Уляна. Згодом влаштувався працювати помічником машиніста електровоза на залізниці, пізніше призначений машиністом електровоза.  З початком повномасштабної війни одразу пішов у Здолбунівський військкомат. 

24 лютого 2022 року – перші години війни, Юра під ранок приїхав із поїздки, а вже о 12 годині чекав своєї черги у Здолбунівському військоматі.

Два місяці пробув у роті охорони при військкоматі, далі полігони Володимир-Волинська та Явора. У складі 10-ої гірсько-штурмової Коломийської бригади був снайпером, воював поблизу населеного пункту Новофедорівка Донецької області. 

У лютому 2023 року військовослужбовця направляють на бойові позиції у Берестове. Свою 41 річницю Юра відсвяткував під обстрілами на завданні. 11 травня передзвонив рідним, подякував усім за привітання і знову в бій, і знову на передову.… Читати далі

Волчук Олександр Леонідович 22.07.1993 – 12.05.2023

Фото-портрет Волчук Олександр

Волчук Олександр Леонідович народився 22 липня 1993 року в селі Урвенна. Закінчивши 11 класів Гільчанської школи, вступив на навчання до університету водного господарства, де здобув професію інженера з водопостачання та водовідведення. У цьому ж вузі закінчив військову кафедру.

З початком повномасштабного вторгнення ворога на рідну землю, родина Волчуків не залишилася осторонь біди. Батько Леонід з березня 2022 року пішов добровольцем, а у вересні того ж року отримав повістку й Олександр. Він був призваний до Збройних сил України спершу на рівненський полігон, де відразу призначений командиром переносного зенітно-ракетного комплексу.

21 жовтня поїхав у Дніпро, в складі 53-ої окремої механізованої бригади. Згодом направлений виконувати бойові завдання щодо захисту суверенітету та цілісності України у Бахмут, Миколаївську, Донецьку область.

Останній пункт призначення місто Покровськ. Звідти і прилетіла страшна звістка в родину Волчуків про те, що 12 травня 2023 року, їх син, Герой, Захисник, молодший лейтенант Олександр Волчук, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, відданий військовій присязі поповнив ряди Небесної Варти.

Йому назавжди залишиться 29.

Поховали Героя на кладовищі  с. … Читати далі

Свиридюк Юрій Богданович (07.01.2006-08.02.2026)

Фото-портрет. Свириденко Юрій
Народився  Юрій Богданович 7 січня 2006 року в селищі міського типу Соснове.
Його життя від самого дитинства було сповнене випробувань. Ще немовлям Юрій залишився без батьківської опіки. Та Господь подарував йому люблячу родину — Надію та Юрія Бойко, які стали для нього справжніми батьками, огорнули турботою й любов’ю, виховали щирим, добрим і світлим юнаком.
Юрій навчався у Мізоцькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, а згодом здобув професію у Здолбунівському  професійно-технічному училищі №2. Він мав прості й чисті мрії — працювати, жити, створити сім’ю, бути щасливим.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну  разом із родиною виїхав до Сполучених Штатів Америки. Перед ним відкривалася можливість спокійного життя далеко від небезпеки. 
У листопаді 2024 року Юрій добровільно вступив до лав Збройні Сили України, обравши шлях захисника.
Він проходив навчання, ніс службу у складі 95-та окрема десантно-штурмова бригада, виконував бойові завдання на півдні та сході України. Попри юний вік — був відповідальним, відданим, вірним присязі.
 8 лютого 2026 року серце Юрія  зупинилося.
Йому було лише 20…
 

Публікації про Свиридюка Ю.… Читати далі

Горпенюк Павло Вікторович (29.08.1984-26.02.2024)

 Фото-портрет. Горпенюк Павло
Народився Павло Вікторович 29 серпня 1984 року. Навчався у Здолбунівській загальноосвітній школі №1. Закінчивши 10 класів, вступив до Здолбунівського залізничного училища, де здобув професію зварювальника.
Після закінчення училища, призваний на строкову службу, яку проходить спочатку у місті Радехів, згодом – у військовій частині МНС смт Оженіно. По поверненню зі служби – влаштовується працювати слюсарем на підприємтво «КВАНТ» . Пізніше, у КП «ЗДОЛБУНІВ КОМУНЕНЕРГІЯ» . Згодом опановує професію столяра та працює на приватному підприємстві «НОСТРАДАМУС». 
В Здолбунівському військоматі йому відмовили. Тоді наш Герой їде до міста Рівне, де був зарахованим у батальйон добровольців Рівненської Територіальної Оборони. Згодом, у складі 104-ої бригади проходить навчання у місті Сарни, де знайомиться з військовими з міста Суми. Після цієї зустрічі пише рапорт на продовження служби в “примарних” військах.
Секретний батальйон виконував надзвичайно складні завдання на усіх гарячих напрямках – Харківщина, Чернігівщина, Сумщина, Дніпропетровщина , Покровське.
У липні 23 року пише новий рапорт на продовження служби у складі 1-го батальйону 3-оїї штурмової бригади, що входила до складу полку АЗОВ.
Читати далі

Кравчук Юрій Анатолійович (16.09.1982 – 01.07.2023)

Фото-портрет. Кравчук Юрій

Кравчук Юрій Анатолійович народився 16 вересня 1982 року в селі Здовбиця. Навчався у місцевій школі. Відразу, після закінчення 11 класів, був призваний на строкову службу у військову частину А1534 міста Рівне, в полк зв’язку. Після проходження служби навчався у Рівненському аграрному технікумі, де здобув освіту будівельника.

У 2004 році одружився з коханою Мариною та влаштовувався на роботу у приватну будівельну фірму.
У 2006 році став батьком синочка Артема.

З початком антитерористичної операції Росії проти України (2014 рік) Юрія призвали захищати кордони рідної землі від окупанта у Донецький аеропорт, Дебальцево. Захисник проявив себе з найкращої сторони, тож був нагороджений трьома медалями:

«Учасник бойових дій, ветеран війни»; «Учасник АТО»; «Медаль за участь в антитерористичній операції».

По поверненню додому Юра став татом ще для одного малюка. Родина взяла під опіку п’ятимісячного Миколку, якого полюбила всім серцем. Щоб підтримувати велику родину, Юра влаштувався працювати на підприємство «Укрцемремонт Плюс» слюсарем- наладчиком.

Після повномасштабного вторгнення Юрій одразу пішов до військомату. Це було його стійке рішення, яке не обговорювалось.… Читати далі

ЧУБОК Сергій Олександрович (25.04.1991 – 29.07.2023)

Фото-портрет  Чубок  Сергій

Чубок Сергій Олександрович народився 25 квітня 1991 року в селі Гільча. Навчався у місцевій школі, потому, у Рівненському професійно-технічному училищі №1, де здобув професію столяра.

Згодом, був призваний на строкову службу у військову частину міста Новоград-Волинський в інженерні війська. Після служби опанував професію будівельника та працював у місті Рівне на будівництві.

У 2012 році одружився, в молодого подружжя Сергія та Тетяни народився синочок Кирил.

У 2014 році з початком антитерористичної операції Росії проти України наш воїн був призваний захищати кордони рідної землі від окупанта. Півтора року боронив Донецький аеропорт, Дебальцеве, Лисичанськ, Маріуполь, Артемівськ, Краматорськ. За бойові заслуги нагороджений медаллю “За мужність та відвагу”.

По поверненню додому, Сергій став татом вдруге. У родині народилася донечка Варвара. Щоб підтримувати велику родину, Сергій багато працював. Сім’я переїхала в с. Йосипівка, де почала облаштовувати нове житло.

З початком повномасштабного вторгнення, Сергій одним з перших вступив до місцевої територіальної оборони. А 28 серпня 2022 року, отримавши повістку з військкомату призваний спочатку на навчання в м. Житомир, а згодом у складі 25-ої бригади направлений у м.… Читати далі