Революція гідності. Війна. Рівненщина

Феськов Сергій Сергійович народився 05 листопада 1990 року в селі Уїздці. Там же навчався у місцевій школі, згодом був призваний на строкову службу в десантні війська.

Після повернення додому, вступив до Здолбунівського залізничного ліцею, де здобув професію помічника машиніста електровоза. Та вдома працювати не захотів. Коли з’явилась можливість, поїхав до Києва, де працював на станції метро “Дарниця”, складачем вагонів.

Згодом, змінив професію та влаштувався на роботу до пекарні, працював разом з мамою Оксаною. Там зустрів свою кохану Валю, одружився, в подружжя народився синочок Богдан.

З родиною Сергій проживав у селі Ярунь, Новоград-Волинського району, а на роботу їздив до столиці.

З перших днів повномасштабного вторгнення, Сергій став на захист рідної землі від руської навали. Вступив до складу територіальної оборони міста Житомир, а згодом був мобілізований до лав ЗСУ у складі 95 десантно-штурмової бригади та направлений в східні області України.

Сергій з побратимами бив ворога на усіх напрямках. Харків, Ізюм, Лиман – карта бойових дій 95-ої бригади.

Кінцева зупинка, бої поблизу смт Кримінне Северодонецького району Луганської області.… Читати далі

Герасимчук Сергій Петрович народився 04 квітня 1985 року в селі Лебеді Острозького району. До 9-го класу навчався у Верхівській середній школі, потім у Дерманській гімназії. Після закінчення гімназії призваний на строкову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі «Десна» у Чернігівській області.

По закінченню служби повернувся додому, влаштувався працювати на Здолбунівський цегельний завод. Наступні кілька років були непростими і для всієї країни, і для Сергія. Адже від 2014 року він призваний на службу, яка тривала у зоні проведення антитерористичної операції, у найгарячіших точках.

Два роки АТО, контузія, за станом здоров’я повернувся додому. Та з початком повномасштабного вторгнення 28 березня 2022 року Захисник призваний до лав ЗСУ.

Вигартуваний у вогнях АТО, наш Герой не вагаючись пішов захищати рідну домівку. Спочатку Тучинський полігон, пізніше у складі 110-ої бригади направлений у перший мотопіхотний батальйон міста Авдіївка.

Більше року під ворожими кулями в самому пеклі Сергій захищав рідну землю від ворогів. Під час артилерійського обстрілу 8 червня 2023 року отримав поранення. П’ять днів медики боролись за життя воїна в лікарні міста Києва.… Читати далі

Кирилюк Юрій Вячеславович народився 07 травня 1982 року в селі Здовбиця. Закінчив 11 класів Здовбицької середньої школи, після цього призваний на строкову службу, яку проходив у частині внутрішніх військ міста Сімферополь.

По закінченню служби вступив до Здолбунівського залізничного училища. Потому зустрів своє кохання – Ярину, одружився. В молодій сім’ї народилася донечка Уляна. Згодом влаштувався працювати помічником машиніста електровоза на залізниці, пізніше призначений машиністом електровоза.  З початком повномасштабної війни одразу пішов у Здолбунівський військкомат. 

24 лютого 2022 року – перші години війни, Юра під ранок приїхав із поїздки, а вже о 12 годині чекав своєї черги у Здолбунівському військоматі.

Два місяці пробув у роті охорони при військкоматі, далі полігони Володимир-Волинська та Явора. У складі 10-ої гірсько-штурмової Коломийської бригади був снайпером, воював поблизу населеного пункту Новофедорівка Донецької області. 

У лютому 2023 року військовослужбовця направляють на бойові позиції у Берестове. Свою 41 річницю Юра відсвяткував під обстрілами на завданні. 11 травня передзвонив рідним, подякував усім за привітання і знову в бій, і знову на передову.… Читати далі

Волчук Олександр Леонідович народився 22 липня 1993 року в селі Урвенна. Закінчивши 11 класів Гільчанської школи, вступив на навчання до університету водного господарства, де здобув професію інженера з водопостачання та водовідведення. У цьому ж вузі закінчив військову кафедру.

З початком повномасштабного вторгнення ворога на рідну землю, родина Волчуків не залишилася осторонь біди. Батько Леонід з березня 2022 року пішов добровольцем, а у вересні того ж року отримав повістку й Олександр. Він був призваний до Збройних сил України спершу на рівненський полігон, де відразу призначений командиром переносного зенітно-ракетного комплексу.

21 жовтня поїхав у Дніпро, в складі 53-ої окремої механізованої бригади. Згодом направлений виконувати бойові завдання щодо захисту суверенітету та цілісності України у Бахмут, Миколаївську, Донецьку область.

Останній пункт призначення місто Покровськ. Звідти і прилетіла страшна звістка в родину Волчуків про те, що 12 травня 2023 року, їх син, Герой, Захисник, молодший лейтенант Олександр Волчук, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, відданий військовій присязі поповнив ряди Небесної Варти.

Йому назавжди залишиться 29.

Поховали Героя на кладовищі  с. … Читати далі

Публікації про Свиридюка Ю.… Читати далі

Кравчук Юрій Анатолійович народився 16 вересня 1982 року в селі Здовбиця. Навчався у місцевій школі. Відразу, після закінчення 11 класів, був призваний на строкову службу у військову частину А1534 міста Рівне, в полк зв’язку. Після проходження служби навчався у Рівненському аграрному технікумі, де здобув освіту будівельника.

У 2004 році одружився з коханою Мариною та влаштовувався на роботу у приватну будівельну фірму.
У 2006 році став батьком синочка Артема.

З початком антитерористичної операції Росії проти України (2014 рік) Юрія призвали захищати кордони рідної землі від окупанта у Донецький аеропорт, Дебальцево. Захисник проявив себе з найкращої сторони, тож був нагороджений трьома медалями:

«Учасник бойових дій, ветеран війни»; «Учасник АТО»; «Медаль за участь в антитерористичній операції».

По поверненню додому Юра став татом ще для одного малюка. Родина взяла під опіку п’ятимісячного Миколку, якого полюбила всім серцем. Щоб підтримувати велику родину, Юра влаштувався працювати на підприємство «Укрцемремонт Плюс» слюсарем- наладчиком.

Після повномасштабного вторгнення Юрій одразу пішов до військомату. Це було його стійке рішення, яке не обговорювалось.… Читати далі

Чубок Сергій Олександрович народився 25 квітня 1991 року в селі Гільча. Навчався у місцевій школі, потому, у Рівненському професійно-технічному училищі №1, де здобув професію столяра.

Згодом, був призваний на строкову службу у військову частину міста Новоград-Волинський в інженерні війська. Після служби опанував професію будівельника та працював у місті Рівне на будівництві.

У 2012 році одружився, в молодого подружжя Сергія та Тетяни народився синочок Кирил.

У 2014 році з початком антитерористичної операції Росії проти України наш воїн був призваний захищати кордони рідної землі від окупанта. Півтора року боронив Донецький аеропорт, Дебальцеве, Лисичанськ, Маріуполь, Артемівськ, Краматорськ. За бойові заслуги нагороджений медаллю “За мужність та відвагу”.

По поверненню додому, Сергій став татом вдруге. У родині народилася донечка Варвара. Щоб підтримувати велику родину, Сергій багато працював. Сім’я переїхала в с. Йосипівка, де почала облаштовувати нове житло.

З початком повномасштабного вторгнення, Сергій одним з перших вступив до місцевої територіальної оборони. А 28 серпня 2022 року, отримавши повістку з військкомату призваний спочатку на навчання в м. Житомир, а згодом у складі 25-ої бригади направлений у м.… Читати далі