Герасимчук Сергій Петрович народився 04 квітня 1985 року в селі Лебеді Острозького району. До 9-го класу навчався у Верхівській середній школі, потім у Дерманській гімназії. Після закінчення гімназії призваний на строкову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі «Десна» у Чернігівській області.
По закінченню служби повернувся додому, влаштувався працювати на Здолбунівський цегельний завод. Наступні кілька років були непростими і для всієї країни, і для Сергія. Адже від 2014 року він призваний на службу, яка тривала у зоні проведення антитерористичної операції, у найгарячіших точках.
Два роки АТО, контузія, за станом здоров’я повернувся додому. Та з початком повномасштабного вторгнення 28 березня 2022 року Захисник призваний до лав ЗСУ.
Вигартуваний у вогнях АТО, наш Герой не вагаючись пішов захищати рідну домівку. Спочатку Тучинський полігон, пізніше у складі 110-ої бригади направлений у перший мотопіхотний батальйон міста Авдіївка.
Більше року під ворожими кулями в самому пеклі Сергій захищав рідну землю від ворогів. Під час артилерійського обстрілу 8 червня 2023 року отримав поранення. П’ять днів медики боролись за життя воїна в лікарні міста Києва. Але смерть була невблаганна.
13 червня 2023 року в родину Герасимчуків прийшла страшна звістка про те, що серце Захисника зупинилось.
Поховали Героя на кладовищі с. Гільча Перша.
Публікації про Герасимчука С.
На Здолбунівщині поховали загиблого Героя з Острожчини
У селі Гільча Перша Здовбицької сільської територіальної громади поховали уродженця та мешканця Лебедів на Острожчині Сергія Герасимчука.
Мужній захисник України відійшов у засвіти 13 червня на 38 році життя. Наш земляк помер в медичному закладі внаслідок отриманих раніше важких поранень. Похорон у Гільчі Першій відбувся у понеділок, 19 червня.
Багато жителів Здовбицької та Острозької територіальної громади зустрічали скорботний кортеж за поворотом після в’їзду в село біля пам’ятника Богдану Хмельницькому. Люди падали на коліна, встеляли дорогу живими квітами, тримали в руках державні прапори.
Спочатку заупокійна служба Божа відбулася біля хати матері загиблого Героя. Після її закінчення траурна процесія вирушила до місцевого будинку культури. Там зібралось багато жителів села та його гостей. Були виставлені банери зі світлинами та короткими біографічними даними 16-ьох загиблих героїв. Вони були мешканцями чи уродженцями Здовбицької сільської територіальної громади. Щоправда Сергій Герасимчук уже 21-й.
Під час громадської панахиди звучав сумний вірш про війну, обірвані надії, сподівання та смерть захисника України. Звучав Гімн України.
Заступник Острозького міського голови з питань діяльності виконавчих органів Олександр Харчук висловлював щирі співчуття родині загиблого, говорив про важкі непоправні втрати, запевняв у перемозі України.
Голова Здовбицької сільської ради Тетяна Тимощук зазначила, що війна забирає найкращих. Сергій Герасимчук мужньо захищав Україну від російського окупанта.
«Сергій Герасимчук народився 4 квітня 1985 року в Лебедях у родині Світлани та Петра Герасимчуків. До 9-го класу навчався у Верхівській середній школі. 10 та 11 класи – Дерманська гімназія. Відразу після закінчення гімназії, Сергій був призваний на строкову службу, яку проходив у 169-му навчальному центрі «Десна» у Чернігівській області». – зазначила Тетяна Тимощук.
Присутні на громадській панахиді жителі Гільчі Першої, а також мешканці Верхова, Лебедів, Острога та інших сіл нашої громади прощалися із Сергієм Герасимчуком.
Після того відбулася заупокійна служба Божа у місцевому Свято-Миколаївському храмі Православної церкви України. Її очолив настоятель храму Микола Писарчук. Разом із ним молилися ще 6 священики зі Здолбунова та сусідніх сіл краю.
Список публікацій
Здовбицька громада втратила ще одного Героя // 0362. Сайт міста Рівне