Гергелюк Микола Миколайович народився 19 грудня 1998 року у с. Поліське Березнівського району. З 2005 року по 2016 рік навчався у Поліській загальноосвітній школі І- ІІІ ступенів Березнівського району Рівненської області. У школі Микола був здібним учнем, брав активну участь у спортивних змаганнях з волейболу і футболу, цінував дружбу та завжди відгукувався на прохання про допомогу. Після закінчення школи навчався у Рівненському вищому професійному училищі № 1, уякому у 2018 році здобув професію «Опоряджувальник будівельний».
В мирному житті Микола був життєрадісною людиною. Для батьків був єдиним, люблячим і турботливим сином, який завжди їм у всьому допомагав.
Молодий чоловік будував життєві плани, реалізовував мрії. Він так багато хотів ще зробити в цьому житті. Не встиг. бо клята війна забрала його. Після повномасштабного вторгнення російських окупантів на рідну землю Микола відразу повернувся в Україну із-за кордону, залишивши роботу і 18 травня 2022 року став на захист рідної країни від рашиських загарбників. У лавах сил оборони успішно проходив усі навчання, бойову підготовку і за свої військові досягнення у вересні 2023 року долучився до бригади спеціального призначення «Азов».
Щоразу, під час нетривалих відпусток мама благала сина залишитися вдома, на що він відповідав, що має бути там… зі своїми побратимами… Микола був справжній патріот України, сильний, відважний та хоробрий воїн, який попри небезпеку завжди впевнено та професійно виконував бойові завдання.
26 липня 2024 року старший солдат взводу розвідки спеціального призначення помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І.І.Мечникова від тяжкого поранення, отриманого 19 липня від ворожого мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Поховали Героя в рідному селі Поліське.
Публікації про Гергелюка М.
“Справжній патріот України, сильний та гарний молодий хлопець, у якого попереду було все життя захистив Батьківщину ціною власного майбутнього. Немає таких слів, які б могли загоїти біль материнського серця від втрати єдиного сина…
Нехай добрий, світлий спомин про Захисника України Миколу ГЕРГЕЛЮКА назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів. Сумуємо разом з рідними Миколи, низько схиляємо голови у скорботі. Нехай його душа знайде вічний спокій…
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас”,- йдеться на вебсторінці Березнівської міської ради.
У селі Поліське попрощалися із Захисником України Миколою Гергелюком
30 липня 2024 року, у селі Поліське Березнівської громади поховали бійця легендарної бригади спеціального призначення «Азов» Миколу Гергелюка з позивним «Тайсон».Траурний кортеж Героя у скорботі зустрічали жителі населених пунктів громади.
В цей же день чин прощання та поховання українського воїна відбувся в його рідному селі Поліське.
До батьківського будинку прийшли рідні, близькі, військові, побратими, представники міської ради, односельчани та жителі навколишніх сіл щоб висловити безмежну вдячність Захиснику, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас.
З військовими почестями провели Миколу Гергелюка в останній земний шлях від сімейного будинку до Свято-Михайлівського храму села Поліське, в якому відбулася заупокійна служба.
В знак особливої шани на місцевому кладовищі востаннє для Героя прозвучали Державний Гімн України та військовий салют. Батькам військові вручили Державний Прапор України, прапор Національної гвардії України та шеврон бригади спеціального призначення «Азов».
А ти на небо зовсім рано полетів,
В обійми Бога, що прийняв тебе до себе.
Розлуки з рідними ти не чекав і не хотів,
Залишив біль і смуток, що без тебе…
Кричала мама: «Повернись, не покидай!»
До твого серця щільно притуляла вухо,
Все повторяла: «Сину, не вмирай…»
Замовк весь світ, довкола стало глухо.
Її слова врізалися в серця,
І люди умивалися сльозами.
Не поведе тебе вже до вінця,
Спинився рід, й скінчилось все для мами…
Лиш день і ніч, і зболена душа,
І чорна хустка, що закрила сонце й небо.
Тобі написано посмертного вірша,
Але тобі вже там цього всього не треба.
Тепер ти ангел і до неї прилітай,
Обнявши крилами нечутно, ледь торкнувшись,
Ти маму в ніч холодну зігрівай,
Щоби відчула, що ти поряд, посміхнувшись.
Бо в сиротини тут опори більш нема,
Ти був єдиною надією на старість.
Для тебе все старалась, та дарма,
Нема онуків, хто відчує жалість…
Від вітру й сніговиці захищай,
Щоб не промокла під дощем холодним.
Сховай від граду той мізерний урожай,
Щоб цілий рік не був її голодним.
Від спеки в літню днину прикривай,
Щоб не нагрілась голова на сонці,
І сльози теплим вітром витирай,
Щоб хусточка просохла у долоньці.
Ти залишишся навіки в наших серцях
І будеш нашим Героєм назавжди.
Наталія Козлюк
БЕРЕЗНІВЩИНА ПАМʼЯТАЄ
Миколу ГЕРГЕЛЮКа
Вже дев’ять днів живеш у іншім світі.
Мине так сорок і ще багато днів.
Куди ж печаль-журбу оцю подіти,
Що так болить рідні твоїй й мені?
Як все було, так буде і без тебе:
Духмяні ранки і в росі земля.
І світле сонце, і блакитне небо,
І тихий клекіт в ньому журавля.
Тебе нема, а буде мама й тато,
Й оте печальне молоде дівча,
Якому так хотілося кохати
Й припасти ніжно до твого плеча.
Стріляє ворог без розбору й спину,
Батьків вбиває, і синів й братів.
Де ти віддав життя за Україну,
А ми живі. Молю тебе: прости.
Надія Адамівна ШУЛЬЖУК
02 серпня 2024 року
Список публікацій
Був єдиним сином у батьків: у госпіталі від важких поранень помер молодий Захисник з Рівненщини // NTV
Помер військовий із Березнівщини Микола Гергелюк // Район. Рівне
На Луганщині загинув воїн з Березнівщини Микола Гергелюк // Горинь