Гузь Роман народився 5 листопада 1994 року в селі Іллін Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).
З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію вільної та незалежної України, став на її захист разом зі своїми двома рідними братами.
Роман загинув 3 жовтня в районі населеного пункту Дробишево Донецької області.
Поховали військовослужбовця 9 жовтня 2022 року в рідному селі Ілліні.
В загиблого залишилися батьки та два брати.
Публікації про Гузя Р.
Було в матері три сини…
Юрій, Олександр, Роман. Три козаки, три сини-красені Вікторії та Віктора Гузів з Ілліна. Вони завжди жили дружно, підтримували й допомагали один одному. Так само монолітно вони практично з перших днів широкомасштабного вторгнення росії на територію вільної та незалежної України стали на її захист.
Що відчувало серце матері, що непокоїло душу батька? Напевно, не було й хвилини з того часу, як діти пішли на війну, аби вони не думали про своїх синів. Щоденно молились Богові, прохали вберегти їхніх кровинок від ворожої кулі та живими повернути додому. На жаль…
Останній раз Роман Гузь бачив своїх рідних менше місяця тому. Удома пробув усього три дні і 19 вересня знову повернувся до своїх побратимів. Тоді він разом зі своїм старшим братом Юрієм навідався додому, аби провідати Сашка – середнього брата. Під час виконання бойового завдання той зазнав важких поранень і потребував лікування.
Важко говорити й писати про це, але практично кожен мешканець Гощанщини, який загинув на цій страшній війні, відчував неминуче. Про те, що не повернеться додому, говорив своїм друзям і Роман Гузь під час останнього візиту додому. Відчував? Можливо, адже не просто так він просив рідну матір забрати його додому, якщо з ним щось станеться. Не чекати, коли привезуть його бездиханне тіло, а приїхати й забрати.
Прохання сина Вікторія Гузь виконала. Після важкої процедури упізнання жінка забрала його тіло додому.
Живим коридором пошани зустрічали рідні, близькі, друзі, волонтери, побратими та мешканці Гощанської і Бабинської громад героя Романа Вікторовича Гузя, який загинув 3 жовтня поблизу населеного пункту Дробишева Донецької області. Йому було 27, а 5 листопада мало б виповнитись 28 років. Попереду – ціле життя, яке обірвала навіки російська куля.
Море квітів, живий коридор, державні прапори, невимовний жаль та пекучий біль в серцях усіх, хто прийшли попрощатись з героєм і провести його в останню дорогу до війська небесного. Поміж ними й брат Олександр, який нині проходить реабілітацію після важного порання. Не зміг попрощатись з найменшим братом Романом Юрій, який боронить Україну від російських окупантів у найгарячішій точці фронту.
З усіма почестями поховали Романа в рідному Ілліні під залпи почесної варти та звуки Державного гімну України.
Красивий, сильний, працьовитий та відданий син України – саме таким залишиться в нашій пам’яті Роман.
Низький уклін тобі, захиснику! Ми всі в неоплатному боргу перед всіма нашими героями-захисниками. Вічна слава і пам’ять героям!
Ірина ПОВАР.
Море квітів, «живий коридор» на узбіччях вулиць, українські прапори, невимовний жаль та пекучий біль. Словами важко загоїти у серці болючу рану втрати.
Сьогодні в останню дорогу провели загиблого Героя – Гузя Романа Вікторовича, уродженця села Іллін.
Йому було 27, попереду – ціле життя, мрії, плани, які перекреслила цинічна, підла та безжальна війна російської федерації проти України…
Роман загинув 3 жовтня в районі населеного пункту Дробишево Донецької області.
Красивий, сильний, чесний, розумний, працьовитий та відданий своїй Батьківщині – саме таким залишиться в нашій пам’яті Роман.
Героя, який віддав своє життя за Україну, живим коридором пошани зустрічали рідні, близькі, друзі, волонтери, побратими та жителі Гощанської та Бабинської громади.
Поховали Романа з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні військового оркестру.
Складаємо доземний уклін родині, яка виховала справжнього патріота та розділяємо невимовний біль важкої втрати.
Низький уклін Захиснику, перед яким ми всі в неоплатному боргу.
Герої не вмирають! Слава Герою!
З Facebook-сторінки Гощанська селищна рада
Список публікацій
Гинуть наші краяни у боротьбі за мир в Україні // Вільне слово. – 2022. – 13 жовт. – С. 9.
Повар І. Було в матері три сини… / І. Повар // Рідний край. – 2022. – 12 жовт. – С. 2.
На фронті загинув воїн із Гощанщини // Район.Рівне
У Гощанській селищній раді попрощалися із Захисником України Романом Гузем // Рівненська районна державна адміністрація