Хільчук Тарас Васильович народився 15 березня 1982 року у селі Корнин, навчався у місцевій школі, згодом вступив у Квасилівське професійно-технічне училище на спеціальність електрозварювальник, досягнувши повноліття, проходив військову службу у ракетних військах. Повернувшись, викладав, навчав дітей майстерності зварювання у тому ж Квасилівському професійно-технічному училищі. Пізніше і до 24 лютого 2022 року працював у приватній фірмі у місті Рівне – електрозварювальним.
Від початку повномасштабного російського вторгнення Тарас не міг бути осторонь подій, 28 лютого 2022 року пішов ДОБРОВОЛЬЦЕМ до 14 батальйону міста Рівне, пізніше був переведений до міста Конотоп Сумської області.
З грудня 2022 року брав участь в бойових діях Донецької області Бахмутського району. За цей рік служби Тарасу неодноразово вручали грамоти та подяки за бездоганну службу, значний особистий внесок у захист державного суверенітету і територіальної цілісності української держави, за патріотизм, мужність, високий, моральний і бойовий дух, професіоналізм та високі досягнення у захисті суверенітету, територіальної цілісності України.
Був одружений. На первістка з дружиною чекали 17 років.
Тарас Васильович Хільчук, кулеметник 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 14 окремого стрілецького батальйону.
ВІн був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, її свободу та незалежність, виявивши стійкість та мужність, героїчно загинув 14 лютого 2023 року в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Поховали Хільчук Тарас на кладовищі
Публікації про Хільчука Т.
“Невимовний біль втрати батькам, дружині, їх сину, рідним та друзям, односельчанам, що втратили сина, чоловіка, батька, рідну людину..
Схиляємо голови в скорботі, низько вклоняємося батькам за мужність сина, висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям, військовим побратимам полеглого Захисника”, – йдеться на фейсбук сторінці Корнинської сільської ради
Тарас завжди був життєрадісним, надзвичайно добрим, люблячим чоловіком та батьком, надійним товаришем. Він був майстром на всі руки, толерантним, мужнім та із загостреним почуттям справедливості. Любив рибалити, доглядати та розводити кроликів. Мав багато друзів, йому хотілося встигнути все, був дуже світлою людиною.
На жаль… жахлива війна забирає життя українських Героїв, які стали на захист рідної землі.
Словами найближчих…. Тараса не стало... Він не всміхнеться, як бувало, На руки сина не візьме, Не вип'є склянку молока Й дружину він не пригорне. А скільки міг всього навчити, Тихенько, скромно, без прикрас: Як жити, вірити, любити, Таким він був, козак Тарас. Розмов багато не балакав, Та руки золоті були Усе в дворі тепер до ладу, Та він загинув на війні. Не стало сина, друга, брата, Опори й щирості плеча. Не стало милого і тата, Його любові і тепла. Був України сином гідним, Те захищав, чим дорожив. Дай, Боже, сили рідним, Втамуй їх біль, і вбережи... в кожному подиху, в кожному ударі серця українця житиме вічна пам’ять та шана про кожного полеглого Захисника🕯️
14 лютого 2026 року , треті роковини загибелі Тараса Васильовича Хільчука.
Його ім’я назавжди вписане в історію нашої боротьби за незалежність.
Низький уклін Герою
Олена Свирибчук “Ти завжди житимеш в наших серцях. Світла пам’ять і царство небесне”
Лєна Хільчук “Царство Небесне тобі, мій Коханий! Люблю, сумую, пам’ятаю! Завжди в моєму серці, найрідніший!
