Олександр Костарєв народився 15 квітня 1990 року у місті Першотравенськ Дніпропетровської області. Закінчив місцеву школу, потім вступив у Харківський національний автомобільно-дорожній університет на спеціальність “Менеджмент і маркетинг”, який закінчив у 2012 році. Там і познайомився зі своєю дружиною Марією, разом з якою виховували двох діток Наталку та Романа.
“Саша не служив строкову службу в армії, але у 2016 році підписав контракт зі Збройними силами України. Говорив: я свою незалежну Україну буду захищати до кінця. Це були перші роки антитерористичної операції, тож він пішов захищати своїх рідних. Завжди повторював: у мене двоє дітей, я маю їх оберігати,” – розповідає теща Героя Наталія.
Відтоді Олександр присвятив своє життя службі українському народові. Професійний військовий зустрічав ворога з перших днів повномасштабного вторгнення. Пройшов чимало гарячих точок, але завжди прагнув заспокоїти рідних.
“Саша народився на Великдень, тому завжди з усмішкою казав, що мусить повернутися додому, мусить жити. Дуже світла, хороша, золота людина. Саша всім хотів допомогти, навіть у свої останні хвилини намагався допомогти іншим… Він говорив, що хоче хоч на кілька хвилин додому – побачити рідних, обійняти дітей. І ось він повертається… Це важка втрата для усіх нас,” – каже Наталія.
33-річний сержант Олександр Костарєв загинув 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині…
Прощання із Героям відбулося 5 березня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали захисника на кладовищі “Нове” в Рівному.
Публікації про Костарєва О.
На майдані Незалежності у Рівному 5 березня попрощалися з 33-річним сержантом Олександром Костарєвим.
“Він був моєю опорою, моєю підтримкою, моїм життям… Найкращим чоловіком і татком, про якого можна було тільки мріяти… Так, як він вмів любити, так ніхто не вміє… Завжди поспішав додому, а коли ми були разом всю свою увагу і любов нам приділяв, казав, що коли закінчиться ця клята війна він донечку навчить їздити на велосипеді, а із сином буде грати у футбол і буде йому прикладом. Запевняв, що зробить все щоб ми були щасливі!” – розповідає дружина Героя Марія.
Попрощатися збійцем прийшов його побратим Олег.
“Він був дружелюбний, товариш, побратим, який завжди виручав. Він ніколи не залишав у біді, завжди підтримував, був веселий”, — зауважив Олег Білецький.
Список публікацій
У Рівному попрощались з двома загиблими солдатами та сержантом // Rivne Media
У Рівному попрощалися із трьома загиблими Героями [+Фото] // ОГО
«У січні одружився, через місяць загинув»: Рівне втратило трьох героїв // Радіо Трек: новини.