Народився Михайло 9 березня 1987 року в с.Велике Вербче. Батьки виростили та виховали троє дітей – дві доньки та сина. У 2004 році Михайло закінчив Великовербченську ЗОШ І-ІІІ ст. (нині ліцей). Далі продовжив навчання у Костопільському технічному коледжі, де здобув фах столяра. Згодом відслужив строкову військову службу, був зв’язковим. Після звільнення з армії працював у м.Костопіль на ПП з виготовлення пам’ятників. У 2009 році Михайло одружився, з дружиною Оксаною виховували двох доньок. Щирий, доброзичливий, чуйний, сміливий, найкращий син, чоловік та татусь. Працьовитий у господарстві, не цурався будь-якої роботи все, за що він брався, виконував на відмінно. Дуже любив котів та собак.

Тривалий час Михайло Петрович їздив на заробітки. Повномасштабне вторгнення зустрів на роботі у Польщі. Тоді він не вагаючись, повернувся на Батьківщину та у вересні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Службу проходив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Бойові завдання Михайло виконував і на Донбасі, і на Запорізькому напрямку. Були моменти що він із завдань не виходив по декілька тижнів. Ворог впритул наближався до позицій.

В боях отримав тяжке поранення та контузію, але після нетривалого лікування знову повернувся до побратимів. 18 липня він востаннє розмовляв з дружиною, йдучи на виконання бойового завдання. А на наступний день, 19 липня 2024 року на Запорізькому напрямку, ворог безжально обірвав життя Захисника.

Смерть Михайла стала непоправною втратою для родини, друзів та побратимів, яких він так віддано захищав.

У Героя залишилися мама, сестри, дружина та дві доньки.

Похований на кладовищі у рідному селі Велике Вербче. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відповідно до Указу Президента України у січні 2025 року, орденом «За мужність» III ступеня нагороджено старшого солдата Куліша Михайла Петровича (посмертно).

 

Публікації про Куліша М.

“Щирий, доброзичливий, чуйний, сміливий, найкращий син, чоловік та татусь. Працьовитий у господарстві, не цурався будь-якої роботи все, за що він брався, виконував на відмінно. Смерть Михайла стала непоправною втратою для родини, друзів та побратимів, яких він так віддано захищав.

Висловлюємо щирі співчуття мамі Валентині Федорівні, дружині Оксані Володимирівні, донькам Анастасії та Христині, всій родині, друзям та бойовим побратимам, які втратили рідну людину…

Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом полеглого українського Воїна, який боровся за Перемогу!”, -йдеться на фейсбук-сторінці Сарненської міської ради

26 липня, Сарненщина провела в останню дорогу загиблого Героя Михайла Куліша.

Світлій памʼяті Куліша Михайла Петровича Відео: https://www.facebook.com/share/v/165sriC6WQ

П’ятеро хоробрих захисників Сарненської громади, які віддали свої життя за незалежність України, були посмертно відзначені орденами «За мужність» ІІІ ступеня.

Михайло Куліш, житель села Велике Вербче, старший солдат ЗСУ.

Список публікацій

Герой повертається на щиті …// Сарненська міська територіальна громада

Загинув на Запоріжжі воїн з Полісся // Рівне вечірнє

У Запорізькій області загинув 37-річний військовий із Сарненщини // СарниNews.City

Сарненщина попрощалася з загиблим воїном Михайлом Кулішем // Район. Сарни

Куліш Михайло Петрович (09.03.1987–19.07.2024)