Лукомський Андрій Миколайович народився в Костополі. Навчався у школах №2 та №8, середню освіту отримав у середній школі №1 імені Т.Г. Шевченка. Закінчив Рівненський сільськогосподарський фаховий коледж, здобув спеціальність товарознавця. Упродовж останніх десяти років працював у рівненському супермаркеті «Велмарт» за фахом. Працював з задоволенням і був шанований в колективі.
На службу Андрія мобілізували у березні 2025 року. Пройшов підготовку у навчальному центрі, й на початку літа у складі 156 окремої механізованої бригади поїхав на Сумщину. Служив стрільцем-зенітником зенітного ракетного відділення.
«Я дуже вболівав за брата, переймався його психологічним станом, цікавився ситуацією на позиціях, де він перебував. Андрій завжди був позитивний, ніколи не скаржився», – розповів брат Андрія Володимир.
У серпні підрозділ, в якому служив Андрій, перекинули на Донецький напрямок.
«Востаннє я розмовляв з Андрієм за два дні до його загибелі. А мама говорила з ним, може, за годину чи дві. Ми тільки-но надіслали йому посилку і уточнювали, що ще йому потрібно на службі. А коли він не вийшов на зв’язок, мама відчула недобре… Андрій знав, що свідомо піде служити, коли прийде його час, і з честю виконав свій обов’язок», – сказав також Володимир.
13 вересня солдат Андрій Лукомський загинув під час виконання бойового завдання поблизу Торського Краматорського району Донецької області.
За особисту мужність та героїзм, проявлені під час виконання службового та громадянського обов’язку Андрій Лукомський нагороджений медаллю “За оборону рідної держави” (посмертно)
Публікації про Лукомського А.
Спогади батьків, Марії і Миколи: «Андрій почав відвідувати садочок, коли йому було 1 рік і 2 місяці. Згодом пішов до школи, навчання без причини не пропускав. Товаришував з сусідськими хлопцями. Характер був добрий, щирий, спокійний. Любив свою сім’ю, друзів і близьких, цінував час із ними. Допомагав молодшому брату Володимиру, виготовляти сувеніри з дерева. Дуже любив збирати гриби. З повагою ставився до нас, завжди в усьому допомагав. Після служби в армії, працював у Костопільському склозаводі та заводі продтоварів.
10 останніх років працював в супермаркеті «Велмарт» у Рівному, дуже любив свою роботу, працював за комп’ютером. Коли приїздив додому, розповідав що робота до душі.
21 березня 2025 року Андрія забрали на Рівненський полігон, далі перекинули на Суми і Донеччину. Побратим Віталій сповістив нам про смерть сина. Стали телефонувати до нього, але відповіді не було, 9 разів дзвонили, не могли повірити, що його вже нема. Обірвалося все, життя зупинилося, радість пропала…На 40 днів приїздили дівчата з «Велмарта», дуже гарно відзивалися за сина, говорили що їм його не вистачає, сумують за ним і не вірять що його вже немає в живих».
Спогади побратима Максима:
«Андрій був життєрадісний, завжди на позитиві. Розповідав про молодшого брата і пишався ним. Будував плани на майбутнє. Сміливий, відважний, його поважали побратими. Мріяв у мирний час купити житло. Нам його не вистачає, ми за ним сумуємо.»
Список публікацій
Костопільська громада зустріне свого захисника Андрія Лукомського // Костопільська міська рада
У двох гімназіях Костополя відкрили меморіальні дошки в пам’ять про загиблих випускників( Відео) // Рівне 1
Костопільська громада попрощалася із загиблим воїном Андрієм Лукомським // 7 днів
У Краматорському районі загинув стрілець-зенітник із Костополя // РівнеМедіа
Небесний легіон поповнив 44-річний солдат Андрій Лукомський з Костополя //Ого.ua
На Рівненщині в останню дорогу провели трьох полеглих військовиків//РівнеМедіа
Рівненщина втратила ще трьох захисників//Сім днів