Юрій народився 28 травня 1978 року у місті Рівне. Навчався у школі №13 до 9-го класу, закінчив школу №9. З дитинства був активним, дружелюбним, відвідував гуртки танців та бойового мистецтва. Вирізнявся розумом і ерудованістю, мислив логічно та стратегічно, любив читати книги.
Під час строкової служби в армії захопився різьбленням по дереву. Після повернення відразу почав працювати у службі охорони Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В. Поліщука.
У 21 рік втратив маму та вирішив спробувати життя за кордоном, але завжди тягнувся додому, в Україну. Після нетривалих поїздок за межі країни у 2002 році, повернувшись із Чехії, зустрів майбутню дружину Юлію. Разом вони створили сім’ю, виховали доньку Злату та сина Ярослава.
Юрій працював консультантом з електротехніки, вантажником, а згодом влаштувався у фірму «Лорі», де пропрацював близько 15 років і об’їздив усю Україну.
Любив тварин, грав у шахи, шашки та нарди. Був щирим, вірним і життєрадісним чоловіком, батьком та другом, завжди готовим допомогти.
Рідні кажуть, що він завжди був вірним своїм переконанням, не засуджував нікого, намагався всім допомогти. Був веселий, життєрадісний, запальний з нотками авантюризму.
Остання розмова з дружиною відбулася 5 лютого 2024 року. Наступного дня зв’язок обірвався. Побратими повідомили, що Юрій загинув, але тіло залишилось на позиціях. 17 місяців родина жила в надії на диво. У червні 2025 року під час репатріації було повернуто тіло, опізнане за речами. ДНК-експертиза підтвердила загибель.
На жаль, солдат Юрій Морозовський загинув 6 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку.
У нього залишились дружина, син, донька та онука, яку він так і не встиг побачити.
Прощання із захисником відбулося у четвер, 14 серпня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійну службу проведено у Свято-Покровському соборі. Поховають Героя на кладовищі «Нове».
Публікації про Морозовського Ю.
З військовим Юрієм Морозовським попрощались 14 серпня на майдані Незалежності у Рівному.
«Ще до повномасштабного вторгнення він сказав мені: «Якщо я народився зараз і в Україні, значить я маю виконати свій обов’язок і буду воювати». І вже 25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних сил України у складі 104-ї бригади ТрО. Спочатку ніс службу в охороні кордонів Рівного, згодом — на кордоні з Білоруссю. Після переведення на Донеччину пережив важкі бої, але не скаржився і тримався заради сім’ї», – розповідає дружина Юлія.
Ми з його дружиною працюємо в одному медичному закладі. Ми близько в одному відділенні працювали, Юра приходив її відвідував. Він і лікувався в мене, бо я є лікар. Дуже був спокійний, виважений”, — поділилися знайомий Юрія Морозовського Вадим.
“Приємний чоловік, приємна людина. Направду, настільки шкода, що такі люди відходять з цієї землі, з України. Це справжній патріот, тому що ми пам’ятаємо ті перші дні, коли він сказав: «Я іду захищати свою землю»”, — додав Вадим.
“Він був хороша людина, добрий, чуйний, хороший чоловік”, — зауважила колега дружини Юрія Алла.
Рівне прощається із Юрієм Морозовським ВІДЕО : https://www.facebook.com/share/r/1GaCD55kMr
“Наша медична родина розділяє скорботу, підтримуючи в горі нашу головну медичну сестру Юлію Морозовську.
Низько схиляємо голови у пошані, сумуємо разом із Вами та висловлюємо глибоку вдячність полеглому Герою. Нехай добрий і світлий спомин про нього назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав і любив. Нехай душа Юрія знайде вічний спокій Герої не вмирають — вони залишаються у наших серцях!”
Список публікацій
«На Щиті»: у Рівному попрощалися зі захисником, який загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. // Район Рівне
У Рівному в останню дорогу провели бійця Юрія Морозовського // Rivne Media
Рівне попрощається із загиблим у лютому 2024 року Героєм Юрієм Морозовським // ЧаРівне