Вадим Огоновський народився 26 червня 1985 року в селі Малий Олексин. Розпочинав навчання у початковій школі Малого Олексина, а потім сім’я переїхала до Квасилова. Саме тут закінчив школу та жив надалі. До Рівного переїхав після одруження разом із коханою Наталею.
“Вадим працював за кордоном долекобійником, але після початку повномасштабного вторгнення в перші ж дні повернувся додому. Він пішов добровольцем, головним аргументом було ” Хто як не я”,” – розповідає дружина Героя Наталя.
“Брат дуже любив Україну. Був справжнім патріотом своєї країни, хіба ж він міг вчинити інакше?” – говорить сестра Героя Тетяна.
Надзвичайно добра людина, хороший друг та побратим, який завжди був готовий прийти на допомогу, люблячий та надійний чоловік боронив рідну землю від агресора не шкодуючи себе, бажаючи кращого майбутнього для родини.
На жаль, 10 травня 2024 року 38-річний солдат Вадим Огоновський помер від отриманих поранень у бою на Донецькому напрямку.
Поховали Вадима Огоновського на кладовищі у Малому Олексині.
Список публікацій
“І знову сумна звістка сколихнула нашу громаду. Ще один український військовий наш земляк, що воював за мир та свободу нашої країни, пішов від нас, поповнивши Небесне військо – Огоновський Вадим Валентинович. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким нашого Героя.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Герої не вмирають…. Вічна пам’ять” – йдеться на Фейсбук сторінц Шпанівської РГ
Міхненко Олексій В ічначя пам’ять шановному земляку – герою .Співчуваю батькам у цій непоправній втраті . Царство небесне Тобі дорогий земляче
У Рівному попрощалися з Вадимом Огоновським
Список публікацій
На фронті загинув Вадим Огоновський із Шпанівської громади // Горинь
У Рівному 20 травня прощатимуться з двома Героями // Сім Днів
У центрі Рівного провели в останню путь двох захисників // Рівне вечірнє