Народився Михайло Оленюк 27 лютого 1988 року у місті Радивилові. У 2004 році Михайло закінчив 9 – й клас Радивилівської ЗОШ №2 (нині Радивилівський ліцей №2 ім. П.Г Стрижака), затим вступив до Кременецького лісотехнічного фахового коледжу на спеціальність автомеханіка. Працював механіком у Радивилівській філії Дубенського лісгоспу.

З початком повномасштабного російського вторгнення не став шукати причин, як уникнути служби в Збройних Силах, а як справжній патріот пішов боронити Батьеківщину.

Мобілізований до лав Збройних сил України у квітні 2023 року. Службу у війську проходив солдатом механізованого відділення механізованого взводу. За його плечими – нелегкі тяжби війни: був призначений командиром підрозділу, брав участь у пошуку загиблих , привозив полеглих Героїв до рідних. ( місія “На щиті”). Розбираві завали після влучання ракет та обстрілів.

Допомагав пораненим в лікарні.

На жаль, захисник передчасно помер 1 квітня 2024 року в м. Києві. На початку квітня 2024 року із  Героєм попрощались у рідному місті. Спільна молитва за упокій душі Михайла ОЛЕНЮКА проходила в міському храмі св. Олександра Невського.

Поховали Михайла з усіма військовими почестями на кладовищі в місті Радивилові.

Публікації про Оленюка М

“БУВ ДУЖЕ ПОЗИТИВНИЙ… ВІДЧАЙДУШНО ЛЮБИВ ЖИТТЯ…”АЛЕ ТАК РАНО ПОСПІШИВ НА НЕБО…

АЛЕ ТАК РАНО ПОСПІШИВ НА НЕБО…

Сповіщення про смерть Захисника було оприлюднено в середу, 3 квітня… Того ж дня в громаду прибув жалобний кортеж з тілом Героя, жителі міста молитовно вшанували його світлу пам’ять під час панахиди.

За маршрутом проїзду траурної автоколони люди виходили на уклінну шану Захиснику. Останній шлях воїна додому встеляли квітами.

А в четвер, 4 квітня, всі, хто знав Михайла, хто з ним навчався, дружив, служив, – всі зійшлися на подвір’я його батьківського дому, де відбулось останнє скорботне прощання. Висловили співчуття сім’ї та віддали шану світлій пам’яті Михайла ОЛЕНЮКА і керівники міської ради, представники Другого відділу Дубенського РТЦК та СП, військові роти охорони та бойові побратими.

«У кожному погляді – тягар скорботи за передчасно обірване людське життя. Не встиг Михайло в свої молоді роки створити сім’ю,  не встиг отримати весільне благословення. Його хоронили за поховальним обрядом неодружених – з короваєм. Всі, хто мав нагоду знати Михайла, з гіркотою  втрати кажуть: був  життєлюб, завжди усміхнений, завжди на позитиві. Мав улюблене заняття для душі –  риболовлю», – йдеться у дописі.

Назавжди у нашій вдячній пам’яті…

Спільна молитва за упокій душі Михайла ОЛЕНЮКА проходила в міському храмі св. Олександра Невського.

«ВАШ СИН – ГЕРОЙ. ВІН ЗАХИЩАВ УКРАЇНУ!», – з такими словами батькам воїна в останні хвилини чину похорону передали жовто-блакитний прапор. Адже Михайло став в лави оборонців, аби наш державний символ майорів над усіма визволеними містами й селами в ПЕРЕМОЖНІЙ України

В Радивилові відбувся чин похорону військовослужбовця

Фото із домашнього архіву

Список публікацій 

На Дубенщині в останню дорогу провели Михайла Оленюка // Дубенська державна районна адміністрація

Оленюк Михайло Миронович (27.02.1988–01.04.2024)