Панащук Леонід Вікторович (24.03.1993- 06.04.2022)
Леонід народився 24 березня 1993 року в місті Дубно Рівненської області. Навчався у школі №6. В 1999 р. пішов в перший клас ЗОШ 6, яку закінчив в 2010 р.
Згодом уклав контракт із місцевою військовою частиною. У 2013-му перевівся на службу до міста Сарни.
07.2011р. проходив навчання та склав присягу у військовому навчальному центрі ” Десна”.
У 2013 р. перевівся та служив у м. Сарни. З початком російсько-української війни у 2014 році брав участь в АТО/ООС. Воював на території Донецької та Луганської областей. З 2017-го служив у військовій частині А 1246. Пройшов підготовку за фахом «спеціаліст з розмінування».
Мав звання старший солдат, перебував на службі у військовій частині А 1246 з 2017 р. . Пройшов підготовку у військовій частині А2641 (центр розмінування) за спеціальністю “спеціаліст з розмінування першого рівня”
Леоніда Панащука нагородили почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, відзнакою «Учасник АТО», медалями «10 років сумлінної служби», а посмертно – медаллю «За військову службу Україні».
Старший солдат Леонід Панащук поліг 6 квітня 2022 року в селі Степове на Луганщині. Ворожа міна влучила в окоп, де перебував захисник. Воїнові назавжди 29.
У захисника залишилися мама та сестра.
14 грудня 2023 року Згідно рішення сесії Дубенської міської ради Панашуку Леоніду Вікторовичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно
Публікації про Панащук Л
Спогади:
«Син був доброю і домашньою дитиною. Ніколи не думала, що він піде в армію. Після школи йому не вистачило двох балів, щоб вступити у залізничний технікум, як він хотів, тому пішов на роботу. Рік працював у магазині, а в 2011-му пішов служити за контрактом. Не думала, що він там затримається. Але служба йому страшенно сподобалася. Він захоплювався технікою, зброєю, читав багато книжок про Другу світову. По пів року був на ротаціях у Донецькій та Луганській областях. Ніколи не жалівся, що там не годують, що холодно чи йде дощ. Завжди казав, що у нього все добре», – розповіла мама Людмила Леонідівна.
Повномасштабне вторгнення зустрів на Луганщині. Наприкінці березня 2022 року подзвонив мамі та попередив, що їде на позиції і тиждень буде без зв’язку.
«Просив не переживати. Обіцяв, що потім сам мене набере чи напише. Увесь тиждень я йому писала повідомлення. Думала: повернеться і прочитає. А 7 квітня, коли збиралася на роботу, мені подзвонили і сказали, що Льоні вже з нами немає», – додала мама.
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ, ГЕРОЮ! Леонід Панащук – дубенчанин, який загинув під час воєнних дій, захищаючи рідну Неньку-Україну. Щирі співчуття рідним,близьким, побратимам та усій Україні. Важка втрата для нас усіх… Низький уклін Батькам та слава Герою.
