Романюк Олег Володимирович, позивний «Гунд» (15.10.1973-16.102024) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Олег Романюк народився 15 жовтня 1973 року в місті Дубно. Після закінчення школи №1 навчався в Рівненському сільськогосподарському технікумі, де здобув фах юриста. Впродовж життя Олег працював на різних роботах, був учасником Революції Гідності.

У перший день війни він добровільно звернувся до військкомату та мобілізувався до лав ТрО. Спочатку захисник чергував на блокпостах Дубна, Млинова, Сарн, а з листопада 2023 року захищав Батьківщину на Торецькому напрямку, в районі Часового Яру, де і загинув 16 жовтня 2024 року під час мінометного обстрілу противника. Після майже десяти місяців у статусі зниклого безвісти воїн повернувся на вічний спочинок до рідного міста.
Олег був люблячим сином, надійним братом і вірним другом. Будував плани на майбутнє, після завершення війни… Яким, на жаль, не судилося збутись…

Впродовж десяти місяців воїна вважали зниклим безвісти. З найрідніших у нього залишилася мама, брат, племінники.

Поминальну панахиду на майдані відслужили священники Дубенського благочиння Православної церкви України. Поховали військовослужбовця на Алеї слави у Дубні. Третє вересня у місті оголосили Днем жалоби.

Публікації про Романюк О

“Людина з великої букви”: у Дубні на Рівненщині попрощалися з солдатом Олегом Романюком

Третього вересня на майдані Незалежності у Дубні відбулося прощання з 51-річним солдатом Олегом Романюком

Прихиливши коліна та схиливши голови в глибокій скорботі, з пошаною та усіма військовими почестями Дубенська громада зустріла свого Героя.

Поминальну панахиду на головному майдані міста відслужили священники Дубенського благочиння Православної Церкви України.Опісля загальноміського прощання траурна процесія вирушила до Свято-Миколаївського монастиря м.Дубно, де було звершено чин похорону. Поховали Героя на місцевій Алеї Слави.

Зі слів друга Юрія, Олег Романюк мав освіту юриста, до війни займався будівництвом:

“З Олегом прожили все життя по сусідству, людиною він був позитивною, порядною, приязною. Людина з великої букви. Ніколи нікому нічого поганого не робив. Займався він риболовлею, полюванням, такий затятий був”.

Товариш Сергій розповів, як вони познайомилися:

“Ми прийшли з ним разом в один день у військкомат і там познайомилися. Запам’ятався дійсно патріотом своєї країни, бо коли держава потребувала його допомоги, він, не вагаючись, пішов”.

“Десять з половиною місяців продовжувалося слідство: ДНК, експертизи і все інше. Я один із перших дізнався про його загибель. Тяжко було”, — додав друг дитинства Юрій.