Рудика Назар Романович, позивний «Каратель»(25.09.2001-11.08.2025)
Рудика Назар Романович народився 25 вересня 2001 року у селі Рудня, Костопільського району, Рівненської обл. Він був найстаршою дитиною у багатодітній, дружній сім’ї. У 2008 році пішов у перший клас Великомидської ЗОШ, так як сім’я переїхала на проживання до села Великий Мидськ. Навчаючись у школі Назар мав неабиякий авторитет як серед однокласників так інших учнів школи. Він був дуже волелюбним, чесним і справедливим, завжди боровся за правду. Назар дуже любив спорт, отримував неодноразово перемоги на змаганнях захищаючи честь свого навчального закладу. Після закінчення 9 класу у 2016 році продовжує навчання у Костопільському будівельно- технологічному коледжі. По закінченню навчання Назар отримав диплом по спеціальності муляр-штукатур. До лав Збройних Сил України Назар став у липні 2020 року, підписавши трирічний контракт. Служив у 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді у взводі снайперів. Побратими поважали і любили Назара за його мужній і волелюбний характер. За час служби двічі перебував у зоні проведення Операції об’єднаних сил, де виконував бойові завдання. Повномаштабне вторгнення застало Назара на службі. Спочатку був у взводі снайперів, а з весни 2025 року – у 2- му стрілецькому батальйоні взводу БПЛ. У вересні 2024 року Назар одружується на своїй коханій дівчині Наталі. Та недовгим було щастя поряд з молодою дружиною, потрібно було повертатись до побратимів. Сімейне життя проходило у телефонних дзвінках та коротких відпустках. Молоді люди мріяли, будували плани на майбутнє, але… 11 серпня 2025 року Назар Рудика, водій-електрик відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів, загинув унаслідок ураження fpv- дроном поблизу населеного пункту Щербаківки Запорізької області. За свою мужність і героїзм Назар отримав 5 нагород, дві з них – посмертно. Назара Рудику відспівали та поховали в рідному селі Великий Мидськ. У нього залишилися дружина, батьки, троє братів і троє сестер.
Публікації про Рудика Н.
16 серпня Костопільська громада віддала шану й провела в останню дорогу полеглого захисника Назара Рудику.
Назар прожив дуже коротке життя але він був справжнім, мужнім патріотом України. До останнього подиху він боровся за волю своєї держави, не шкодуючи себе він рятував життя своїх побратимів. Він розумів, що захищає свою сім’ю, родину, свою землю.
З березня 2022-го пішов служити добровольцем батько Назара Роман Рудика. У листопаді 2024 року він демобілізувався, адже є багатодітним батьком.
«Назар був моїм найстаршим сином. Воював на Запорізькому, Донецькому, Луганському, Херсонському напрямках фронту. Побував у найгарячіших точках: у Бахмуті, Соледарі, Краматорську, Маріуполі. Врятував багатьох побратимів, за що їхні рідні дякували. Сам він теж мав бойові поранення, лікувався, і кожного разу повертався у стрій», – розповів Роман Рудика.
Згадкє мама: “Окрім Назара у сім’ї було ще шестеро дітей і він, як найстарший був добрим помічником для нас з батьком. Допомагав по господарству, піклувався про менших братів і сестер. Він ріс допитливим, жвавим хлопцем, з дитинства захоплювався поезією, любив читати вірші напам’ять».
