Юрій Олександрович Народився 25 серпня 25 року в с.Моквин Березнівського району. Навчався у Моквинській загальноосвітній школі та здобув середню освіту. Після закінчення школи здобував освіту у Соснівському професійно-технічному училищі отримав професію слюсар-сантехнік, газозварювальник.
Працював газоелектрозварювальником на місцевих підприємствах, газобудівельній компанії м. Київ.
Юрій був одружений має сина та доньку, але на жаль з дружиною не проживав. У березні 2022 року був мобілізований до лав збройних сил України.
25 вересня 2022 року серце воїна перестало битися внаслідок важкого травмування в місті Дубно. На військовій службі Юрій ремонтував військову техніку.
Зі слів рідних Юрія, друзів та знайомих він був доброю людиною, з повагою і любов’ю ставився до всіх, хто до нього звертався, отож допомагав у життєвих справах.
Публікації про Шпоняка Ю.
27 вересня в Березнівській міській раді з належною шаною провели останньою життєвою дорогою Захисника України Юрія Шпоняка, 1968 року народження, з села Городище.
Серце воїна перестало битися внаслідок важкого травмування в місті Дубно.
На військовій службі Юрій ремонтував військову техніку.
Заупокійну службу за померлим Захисником проведено в храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне.
Похоронили Захисника України на сільському кладовищі (в урочищі «Вороновка»).
Схиляємо голови в жалобі, просимо прийняти найщиріші співчуття дружині, рідним, близьким людям Юрія.
Вічна пам’ять воїну України Юрію Шпоняку.
Рівненська районна державна адміністрація
Жителі с. Городище Рівненського району проводжали в останню путь свого героя
Юрія Шпоняка
В останню путь у шані і жалобі. День цей видався похмурим, небо затягнули темно-сірі хмари. Немов матінка-природа відчувала і віщувала горе, яке неждано увірвалося страшним вихором в родину нашого славного воїна 54-річного Юрія ШПОНЯКА. Мобілізований навесні, він брав участь у боях з російськими
загарбниками, а згодом невтомно і самовіддано працював на одному з підприємств Рівненщини, де разом зі своїми армійськими друзями ремонтував військову техніку. Та, на жаль, в один з вересневих днів надійшла трагічна звістка, що Юрій помер від важких травм.
Минулого тижня відбувся похорон нашого воїна-земляка. На прощання до його новозбудованого двоповерхового будинку на околиці Городища прийшли- приїхали рідні, друзі, знайомі, представники міської та місцевої влади, побратими з військової частини, в якій служив покійний. До його труни лягають квіти пам’яті і шани, а на подвір’ї в почесній варті з жовто-блакитними прапорами України стоять березнівчани і приїжджі захисники Вітчизни.
О дванадцятій годині похоронна процесія рушила в Березне. По дорозі до міста і на його вулицях траурний кортеж люди зустрічали навколішках, в знак шани та пам’яті про Юрія Шпоняка.
У місцевому храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ його настоятель, митрофорний протоієрей, військовий капелан отець Назарій та настоятель Гродищенського храму святих апостолів Петра і Павла ПЦУ отець Володимир спільно з церковним хором провели заупокійну службу за померлим захисником нашої Вітчизни.
Після Божої служби траурна процесія у маєві синьо-жовтих стягів попрямувала на майдан Незалежності, де зібралося чимало березнівчан, аби попрощатися з воїном-земляком. Щирі слова людської шани і безмежного жалю виголосив перед присутніми отець Назарій. Він, зокрема сказав, що ми проводжаємо в останню земну путь достойного воїна, мужнього захисника України. Зі слів його рідних, друзів та знайомих він був доброю людиною, з повагою і любов’ю ставився до всіх, хто до нього звертався, отож допомагав у життєвих справах. Він любив цей світ і рідну матір – Україну, за свободу і незалежність якої пожертвував своїм життям. Тож ми повинні достойно вшановувати його світлу пам’ять, як і всіх наших героїв-земляків, що живуть у наших серцях. Ми молимося за них і віримо, що перемога над російськими ворогами обов’язково буде за нами. З повагою та шаною говорив про свого покійного бойового побратима представник військової частини. Він висловив сердечні співчуття родині небіжчика і зазначив, що той був доброю людиною, надійним побратимом, який завжди допомагав своїм друзям-воїнам практично і мудрою порадою. Тому так жаль, що його раптово не стало. Та добра згадка про воїна-захисника назавжди залишиться у наших душах та серцях. Герої не вмирають. Присутні на майдані хвилиною мовчання вшанували пам’ять Юрія Шпоняка. Бажаючі змогли попрощатися з ним. А згодом на сільському кладовищі у Воронівці з усіма військовими почестями поховали славного захисника України.
Павло РАЧОК.
Список публікацій
Рачок П. В останню путь у шані і жалобі / П. Рачок // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2022. – N40/6 жовт./. – С. 2.
У Березному попрощались із захисником Юрієм Шпоняком // Рівненські новини
Від важкого поранення помер захисник із Березнівщини Юрій Шпоняк // Rivne Media